Загальний обсяг експорту української пшениці з липня по грудень сезону 2025/26 склав 7,86 млн т, що менше за 9,86 млн т роком раніше, оскільки ринок перейшов від звичного потоку, що керувався ЄС, до набагато більш конкурентного та логістично обмеженого середовища, пише agronews.ua.
Як розповіли аналітики ASAP Agri, затримка збору врожаю, глобальний тиск, спричинений профіцитами, повернення квот ЄС та неодноразові перебої в роботі портів та логістики разом призвели до стиснення експортного вікна України та швидкої переорієнтації торговельних потоків.
Так, у вказаний період Україна експортувала до ЄС лише 507 тис. т пшениці — близько 6% від загального обсягу експорту — що різко скоротилося з 3,37 тис. т, або 34% роком раніше. Іспанія залишалася найбільшим покупцем України в ЄС, але обсяги різко впали — з 2,3 млн т у липні – грудні 2024/25 року до близько 276 тис. т у липні – грудні 2025/26 МР. Італія зберегла друге місце, проте її споживання також суттєво скоротилося, впавши з приблизно 400 тис. т до приблизно 157 тис. т.
«Зі зменшенням доступу до ЄС Північна Африка стала основним споживачем української пшениці протягом перших шести місяців 2025/26 МР. У липні – грудні 2025/26 МР постачання до Північної Африки досягли 3,56 млн т, що становить 45% від загального обсягу експорту пшениці з України за цей період, що різко збільшилося з 2,15 млн т (22%) роком раніше», — уточнюють фахівці.
Цей сплеск частково компенсував падіння попиту в ЄС і став ключовим буфером для експорту української пшениці в першій половині сезону, а не повною заміною.
Єгипет очолив цей зсув, майже потроївши імпорт приблизно до 2,03 млн т з 800 тис. т роком раніше, тоді як Алжир збільшив закупівлі до 1,2 млн т з 740 тис. т.
«Інші регіони відігравали другорядну роль у поглинанні української пшениці. Близький Схід розширився, але залишився меншим за масштабами, імпорт зріс до 1,3 млн т (18%). Збільшення було широким, на чолі з Єменом, де постачання зросли до 540 тис. т з 290 тис. т роком раніше», — додають експерти.
Натомість, обсяги збуту в Південно-Східній Азії знизилися до 2,2 млн т (28%), перебуваючи під тиском жорсткої конкуренції з боку Австралії та значної світової пропозиції. Кілька ключових ринків скоротили закупівлі: В’єтнам впав з 820 до 520 тис. т, Таїланд — з 640 до 170 тис. т, а Туніс — з 450 до 250 тис. т. Індонезія залишалася основним ринком збуту, хоча обсяги дещо знизилися — до 1,4 млн т порівняно з 1,55 млн т роком раніше.