Підприємство «Україна-2001», що на Хмельниччині, обробляє 35 тис. га землі в Хмельницькій області, має власне свинарство та молочне скотарство. Відповідно, щороку утворюється досить велика кількість відходів тваринництва і рослинництва. Переробляють їх на власній біогазовій установці, отримуючи біогаз та дигестат. Останній продукт вносять на власні поля.
Про це у матеріалі «Дигестат: технологія внесення, норми та ефект на прикладі господарства «Україна-2001» на SuperAgronom.com розповів Олександр Камінський, виконавчий директор господарства.
Застосовують обидва види дигестату — і рідку фракцію, і тверду. У внесенні дигестату в господарстві є свої особливості. Зокрема, наявні розбіжності в нормах внесення на ближчих до насосних станцій полях та більш віддалених.
Фахівці дослідили, які норми є оптимальними для росту культур, а які є критично великими і можуть негативно вплинути на їх нормальний розвиток.
«Успіх рослинництва здебільшого в збалансованому живленні. Не надмірному, а саме збалансованому. От ми дійшли до певного рівня урожайності, а підняти цю планку ми зможемо, тільки коли нам вдасться збалансувати живлення. Ми цього року закладали спільно з компанією «КВС-УКРАЇНА» досліди, щоб оцінити вплив дигестату на врожайність кукурудзи. Вносили від 50 т/га до 250 т/га і досліджували вплив на врожай», — каже Олександр Камінський.
Він зауважує, що істотний приріст урожайності спостерігався до рівня внесення 70 т/га, після чого значного зростання не відмічалося. За період вегетації всі варіанти, де було внесено дигестат, виглядали однаково, відмінностей у рості та розвитку не відмічалось. Лише контрольна ділянка (без внесення добрив) мала пожовтіння нижніх листів рослин, зумовлене дефіцитом азоту.
Також спостерігалась позитивна тенденція до збільшення макроелементів у ґрунті після внесення дигестату (азот, калій). Застосування дигестату призводить до істотного збільшення врожайності кукурудзи на зерно, в порівнянні із ділянками без внесення добрив. В середньому прибавка врожайності по трьох гібридах між контролем та варіантом внесення 70 т/га склала 2,4 т/га. Отже при умовах, які склалися, та живленню найбільш доцільно вирощувати гібриди інтенсивного типу, що дозволять забезпечити найвищий рівень врожайності кукурудзи на зерно. Найбільш економічно обґрунтована та найбільш ефективною є доза внесення дигестату, що становить 70 т/га.
«Кукурудза після 15 т/га врожайності вже дуже слабко реагує на кількість фосфору, азоту, калію. Вона може трохи додати в урожайності, але вже несуттєво. Тобто норму живлення ми збільшуємо в 2-3 рази, проте великої прибавки це не дає. Це говорить про те, що культура має певний потенціал і та бочка Лібіха, так звана, тут має дуже важливе значення, тому що є інші лімітуючі фактори, які не дозволяють нам піднімати врожайність безкінечно. Ми працюємо над цим питанням і експериментуємо з різними елементами. Це вже не азот, фосфор, калій, це мікроелементи, кальцій, цинк, магній, мідь та інші, щоб збалансувати основне живлення», — пояснив Олександр Камінський.
До слова, окрім N, P, K дигестат містить також мікроелементи (S, Co, Mo, Zn, Fe, Mn тощо). Тож певною мірою потребу в них для культури можна закрити саме внесенням цього добрива. Окрім того, практика показує, що використання дигестату для поліпшення ґрунту знижує вуглецевий слід, що є однією з головних складових на шляху до кліматичної нейтральності. Тобто з’являється можливість отримувати СО₂ сертифікати на площах, де було внесено дигестат.
У господарстві «Україна-2001» вирощують значну кількість цукрових буряків, оскільки мають власні потужності переробки. Дигестат вносять також і під цукрові буряки. За словами Олександра Камінського, цукрові буряки також позитивно реагують на такі внесення, в тому числі і на високі норми добрива. За високої норми внесення дигестату під цукровий буряк вдається отримати урожайність до 100 т/га. Проте за надмірного внесення можливий дещо вищий розвиток церкоспорозу.
Але потрібно розуміти, що кожен окремий дигестат — це окреме добриво, яке має свій унікальний склад, вміст NPK та інших мікроелементів. Він потребує попереднього аналізу в якісних лабораторіях. І вже на основі отриманих результатів та розрахунків визначаються необхідні норми під певну культуру.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
