На початку-середину червня в господарствах України відмічають пожовтіння озимої пшениці. Особливо там, де були сильні весняні приморозки. Чому це сталося — пояснив доктор с.-г. наук Сергій Авраменко.
«Коли навесні були приморозки, у нас підмерз нижній ярус листя, який був сформований на той момент. І фактично живим після приморозків залишався прапорцевий і підпрапорцевий листки. Тобто, два верхніх листки, рідше три, продовжували функціонувати. На початку червня відбулося стрімке наростання температури повітря до 37-38°С, подекуди навіть до 40°С. При цьому ґрунт нагрівався ще сильніше, а пшениця не мала достатнього листового покриву, щоб захистити від перегрівання верхній шар ґрунту, — каже фахівець.
Він додає, що лише цих кількох днів вистачило для того, щоб у пшениці пожовтіли ще й верхні листки. На цей час культура знаходилася у критичній фазі розвитку — фазі молочної стиглості. І на фоні високої температури та відсутності опадів рослина почала черпати поживні речовини з нижніх листків до верхніх. Однак, оскільки цього року нижні листки у пшениці відмерли внаслідок приморозків, рослини продовжили формувати зернівки в колосі за рахунок тільки верхнього ярусу листя.. Це призвело до стрімкого підсихання верхнього ярусу.
«У нормальних умовах, якщо відбувається така посуха, пшениця так стрімко не жовтіє, тому що жовтіє тільки нижній ярус, але цього року нижній ярус був уже нефункціональний, тому всі речовини і вода перейшли в колос саме з верхнього ярусу. Таке передчасне дозрівання спричинить зменшення маси 1000 зерен, буде багато щуплого зерна і також, скоріше за все, позначиться на якості зерна, — обґрунтував він.
Внесення карбаміда чи якихось там препаратів в цей період по колосу абсолютно неефективне, додав Сергій Авраменко, оскільки відсутність листкової поверхні не дозволить рослині засвоїти азот.
На питання, чи можливо було цьому якось зарадити, фахівець відповів ствердно. Щоб знизити ризик передчасного пожовтіння пшениці внаслідок несприятдливих умов, насамперед, потрібно не загущувати посіви від початку, щоб уникнути конкуренції рослин за вологу у критичну фазу розвитку. А також за таких умов варто обережно підходити із внесенням ЗЗР і вносити повну норму добрив. Особливо недолік удобрення помітний на гірших попередниках як соняшник і соя. Тоді як пшениця, посіяна після гороху, вистояла набагато краще.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
