Про це заявив директор ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський, передає АПК-Інформ.
Він зазначив, що вагому підтримку надали так звані «шляхи солідарності» – маршрути, відкриті для українського експорту країнами ЄС через свою залізничну інфраструктуру, зокрема до балтійських і польських портів. Однак ці альтернативи не здатні повністю компенсувати втрату традиційних маршрутів.
«Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії та можливість відвантажування на Північну Америку, Південну Азію тощо. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив», – пояснив експерт.
Так, лише порт Венспілс (Латвія) 2023 року незначно збільшив перевалку української продукції порівняно з 2021 роком. Через порт Клайпеда (Литва) обсяги впали майже вдвічі. Натомість польські порти істотно наростили обсяги обробки українського зерна та продуктів його переробки.
Втім, попри складнощі, балтійські порти залишаються важливим елементом експортної логістики. Серед їхніх переваг Рибчинський назвав стабільний клімат, сучасну інфраструктуру, коротші строки доставки до Європи, менші затори та вищу безпеку судноплавства. Основним недоліком залишаються високі логістичні витрати – у 2-3 рази більші, ніж через дунайський напрям.
