На цьому наголосила науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Надія Винокурова під час онлайн-семінару «Збереження ґрунту: як оживити ґрунт та заощадити на міндобривах», повідомляє Агробізнес Сьогодні.
За її словами, якщо аграрії знатимуть гранулометричний склад ґрунту на своїх полях, то це дозволить зменшити кількість внесених добрив або ж навпаки збільшити норму в певний період.
Гранулометричний склад – це виражений у відсотках уміст у ґрунті елементарних ґрунтових часток різного розміру, під якими розуміють відокремлену мінеральну, органо-мінеральну або органічну частку кристалічної чи аморфної будови, всі молекули якої знаходяться у хімічному взаємозв’язку елементарних ґрунтових часток. (за А.Н.Качинським).
Текстура ґрунту – це відносний уміст різних розмірних груп мінеральних речовин у ґрунті, тобто піску, мулу та глини. (за FAO).
Класифікація текстури ґрунтів – поділяється на 12 класів: Clay – глина, Silty clay – мулиста глина, Sandy clay – піщана глина, Silt clay loam – мулово–глинистий суглинок, Silt loam – мулистий суглинок, Silt – мул, Loam – суглинок, Clay loam – глинистий суглинок, Sandy clay loam – піщано глинистий, суглинок Sandy loam– піщаний суглинок, Loamy sand – суглинистий пісок, Sand – пісок», – пояснила Надія Винокурова.
Принагідно науковця розповіла про методи визначення текстури грунту, які застосовуються в Національному науковому центрі «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».
В Україні найбільш розповсюдженими органолептичними методами є: «сухий метод», суть якого полягає у розтиранні грудки ґрунту на долоні пальцями та у залежності від відчуттів визначають який він є (піщаний, суглинковий чи глинистий), та «вологий метод», при якому з вологого зразка ґрунту скручують дріт діаметром близько 3 мм і роблять кільце за виглядом якого робиться висновок про механічний склад (пісок, супісок, легкий суглинок, середній суглинок, важкий суглинок, глина).
Метод не потребують вкладання коштів, можливо визначати в польових умовах, але дає лише приблизне уявлення про текстуру ґрунту.
В основі ситових методів покладена здатність частинок проходити крізь комірки певного розміру при механічному русі сита. Просіювання проводиться за допомогою сертифікованого набору калібрувальних сит залежно від необхідних розмірів фракцій і класифікації текстури ґрунту.
Даний метод базується на простих принципах і легкий у використанні, але підходить переважно для піщаних ґрунту.
Седиментаційні методи поділяються на піпетковий та аерометричний. Придатні для фракцій мулу і глини, тобто визначається діаметр частинок менший за 0,25мм. Даний метод трудомісткі, придатні лише для фракцій глини та мулу, проведення вимірювання щільності суспензії може тривати до 34 годин.
Методи мікроскопії (оптичні) вважаються найточнішими. Переважно використовують в мікроморфології. Дозволяють безпосередньо спостерігати за частинками і визначати форму та розмір. В оптичному мікроскопі дозволяє розглянути лише обмежену кількість часточок і потребує досвідченого персоналу. Електронна мікроскопія потребує складної пробопідготовки.
Метод лазерної дифракції або розсіювання ґрунтується на тому явищі, що кутовий розподіл інтенсивності розсіяного світла частинкою (картина розсіювання) залежить від розміру частинки. Коли розсіювання відбувається від хмари або ансамблю частинок, інтенсивність розсіювання для будь-якого заданого класу розміру пов’ язана з кількістю частинок та оптичними властивостями, присутніми в цьому класі розміру.
Даний метод дозволяє вимірювати діаметр частинок у широкому діапазоні від 0,01мкм до 3500 мкм (залежить від будови приладу), встановлюється градації фракцій для різних класифікацій одночасно, менші трудозатрати порівняно з седиментаційними. Вплив оператора на результати вимірювання є мінімальними. Але при цьому необхідно знати оптичні властивості ґрунтових проб.
В умовах антропогенного впливу на ґрунтовий покрив, можемо говорити про встановлення точного класу ґрунту. Якщо визначати гранулометричний склад, то це буде сприяти точному землеробству та збереженню здоров’я ґрунту», – переконана Надія Винокурова.
