Стати агроіндустріальною країною, відкривати нові ринки, замістити експорт тих продуктів, яких ЄС не виробляє у достатній кількості, а також успішно пройти процедуру євроінтеграції – це лише частина завдань, які ставить перед собою новопризначений очільник Мінагрополітики.
Про вектори розвитку українського агросектору у найближчий час розповів Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України, у матеріалі «Віталій Коваль: Наша задача – побудувати відносини з ЄС без квот» на AgroPolit.com.
«Ми маємо стати агроіндустріальною країною, а не просто аграрною. У нас немає занадто багато землі. Кожен квадратний метр землі маємо використовувати ефективно і створювати додану вартість на кожному з етапів ланцюжка поставок. Ми маємо відкривати нові ринки, іти разом з міжнародними організаціями, з країнами партнерами, які відстоюють демократичні цінності, які за відкритий цивілізований ринок на світові ринки та спільно з ними забезпечувати продовольчу безпеку», — зазначив Віталій Коваль.
За даними ООН, близько 400 млн людей у світі дотичні до української агропродукції. Місія аграріїв, на думку міністра, — забезпечити українською агропродукцією світ, який потерпає від голоду. Згуртувавшись із такими організаціями як ООН, ФАО та інші, потрібно підтримувати ініціативу нашого президента Grain from Ukraine та забезпечувати цю продовольчу безпеку через усі можливі канали. Це наша місія як країни — бути суб’єктом світового аграрного ринку.
«Європейських Cоюз є одночасно великим агроекспортером і неттоекпортером по багатьох продуктах. Перша наша задача — замістити експорт тих продуктів, яких ЄС не виробляє у достатній кількості. Особливо якщо це імпорт з ворожої нам країни. Якщо ми відсікаємо з європейського ринку продукти, які раніше постачала росія, — це буде наша перемога на аграрному фронті. Якщо зможемо замінити експорт продуктів із третіх країн, то це не буде сенсетивно сприйматися європейськими фермерами. Ми маємо дивитися у бік традиційно імпортованих Європою агропродуктів, як-от соя та ріпак. Ми можемо їх заміщувати. Наша продукція (від країни-сусіда ЄС) буде постачатися швидше і легко змінювати цінову позицію. Приклад останніх місяців — із вершковим маслом. Країни-експортери №1 вершкового масла — це Нова Зеландія та Австралія, бо вони є лідерами із виробництва молока. Але ми можемо тут виграти. Доки Нова Зеландія доставить до ЄС своє вершкове масло, пройде кілька тижнів чи навіть місяць, а ми можемо це зробити дуже оперативно», — каже Віталій Коваль.
Окремою важливою темою є євроінтеграція. На думку міністра, євроінтеграція зачепить усі напрямки у сільському господарстві (рослинництво, тваринництво та інше). Все сільське господарство потребує адаптації.
«У нас з ЄС історично різні підходи до агроформату. Але досить успішно сьогодні працює система продконтролю в Україні. За більшістю позицій реформування ми отримуємо менше зауважень від європейських інстанцій стосовно якості продукції. Адже українські заводи успішно конкурують на глобальному ринку, вони ввели на підприємствах систему ХАССП, вони вже конкурують з міжнародним бізнесом стандартами ІСО. Український бізнес вже давно готується працювати за міжнародними стандартами і не чекає, що його змусять це робити», — зауважує посадовець.
Він підкреслює, що сучасному «аграрному фронту» потрібно активно розвиватися і долучатися до загальноєвропейських ринкових трендів.
«Маємо розвиватися співрозмірно зі світовими трендами. Якщо бачимо на світовому ринку зростання споживання білкової групи, то треба її виробляти. Якщо бачимо збільшення ринку кормів для домашніх тварин, маємо продукувати їх. Зрошення — активно маємо цим займатися.Прифронтові території — це виклик, якого в інших країнах немає. Коли проблема запорізького фермера зовсім інша, не просто як у європейського, а навіть в рази відрізняється від проблем аграріїв західних регіонів України. Тому підтримка прифронтових територій — це наш пріоритет», — підсумував Віталій Коваль.
