Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Reuters.
Зазначається, що хоча нижчі ціни на рис йдуть на користь чутливим до ціни споживачам в Африці та інших регіонах, це, ймовірно, ще більше скоротить і без того мізерні доходи фермерів в інших країнах Азії, яка виробляє майже 90% світового рису.
Ціни на рис впали у квітні, через місяць після того, як Делі зняв останні обмеження на експорт зернових, запроваджені у 2022 році, що призвело до падіння експортних цін на індійський пропарений рис до 22-місячного мінімуму. Ціни в Таїланді впали до найнижчого рівня за останні три роки, а у В’єтнамі – майже до п’ятирічного мінімуму.
За словами трейдерів і керівників галузі, ціни будуть триматися на цьому рівні до кінця 2025 року, обмежені надлишками в усіх основних країнах-експортерах. Галузь очікує, що до кінця року ціни коливатимуться в межах 10 доларів, приблизно 390 доларів за тонну шліфованого рису.
Згідно з оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), світовий обсяг виробництва рису в 2024/25 торговельному році досягне рекордних 543,6 млн тонн порівняно з 535,4 млн тонн у попередньому році. За оцінками ФАО, загальна світова пропозиція, включаючи запаси, становить 743 млн тонн, що значно перевищує попит, який, як очікується, зросте до 539,4 млн тонн. Тільки в Індії запаси рису, включаючи нешліфований рис, на державних складах на 1 квітня становили 63,09 млн тонн, що майже в п’ять разів перевищує цільовий показник уряду в 13,6 млн тонн.
Мусонні дощі є життєво важливими для врожаю рису, який потребує великої кількості води. Державна метеорологічна служба Індії прогнозує, що в 2025 році – другий рік поспіль – випаде більше мусонних дощів, ніж зазвичай, що сприятиме зростанню виробництва.
Асоціація експортерів рису очікує, що цього року поставки з Індії зростуть майже на 25% порівняно з минулим роком до рекордних 22,5 млн тонн. Це, ймовірно, поверне Індії її домінуючу частку на світовому ринку, яка становила понад 40% до того, як вона обмежила експорт у 2022 році, перевершивши сукупні продажі наступних чотирьох найбільших постачальників – Таїланду, В’єтнаму, Пакистану та США.
Коли в березні індійський нешліфований рис повернувся на ринок, попит стимулювався слабкою рупією, яка торгувалася на рівні 87,2 за долар, що сприяло зниженню цін. Однак з того часу рупія відновилася до 84,55 за долар, а валюти інших країн-експортерів також зміцнилися, що запобігло подальшому падінню світових цін на рис. Крім того, індійські фермери мають можливість продавати рис уряду, якщо експортери почнуть пропонувати нижчі ціни.
