Війна в Україні призвела до різкого зниження попиту Молдови на готову сталь у 2022–2023 роках через крах колишньої структури постачань і пов’язане з цим зростання цін. Воєнний фактор став потужним стимулом для розвитку логістики в Молдові. Вона перетворилася на важливий хаб для транзиту вантажів з України та в Україну. Завдяки цьому вже у 2024–2025 роках споживання сталі практично повернулося до доковідних обсягів, а його структура суттєво змінилася.
Профіль ринку
Потужності єдиного в регіоні виробника – Молдовського металургійного заводу (ММЗ) здатні кілька разів перекривати потреби всієї Молдови. Економічно заводу вигідніше продавати сталь до ЄС та інших країн. Частка заводу на внутрішньому ринку до 2021 року становила в межах 10–15%. До 70% припадало на український комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» і російських постачальників.
Внаслідок війни імпорт з України та РФ припинився, а молдовські забудовники частково замістили його продукцією ММЗ. Її частка у 2022–2023 роках зросла до 25–30%. Це підприємство випускає лише арматуру, дріт і катанку. Сортовий прокат почали завозити із сусідньої Румунії та Туреччини. У 2024–2025 роках присутність ММЗ на внутрішньому ринку скоротилася до 20%.
Відновилися постачання з України (на $105 млн у 2024 році). Юридично ММЗ є молдовським підприємством, але фактично розташоване на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.
Будь-яке загострення відносин між офіційним Кишиневом і самопроголошеною владою в Тирасполі загрожує зупиненням металоторгівлі. Молдовські споживачі надають перевагу диверсифікації сталевого імпорту. Плоский і фасонний прокат зараз надходить переважно з Румунії, арматура – з Туреччини.
Внутрішній ринок Молдови споживає переважно арматуру, катанку та сортовий прокат. Динаміка продажів сталі й обсягів будівництва в республіці практично збігаються.
Попит на плоский прокат
Машинобудування – основний споживач плоского прокату – забирає незначну частку від загального обсягу сталевих продажів. Зараз галузь – це виробництво високотехнологічних вузлів із низькою металоємністю або крупновузлове складання. Як на підприємстві MTZ Lider, яке отримує з Білорусі готові машинокомплекти тракторів МТЗ.
Серед великих споживачів можна виокремити:
- Заводи сільськогосподарського машинобудування Moldagrotehnica (Бєльці) й Agrotehnica (Кишинів) – 4–5% від загального споживання металу (за оцінкою).
- Завод Hidrotehnica (Кишинів) – виробник вакуумних насосів і гідравліки (3%).
- Завод «Електромаш» (Тирасполь) – виробник електродвигунів (2%).
Розвиток вітроенергетики підвищує попит на плоский прокат у Молдові. За останні 5 років потужність ВЕС тут зросла у 10 разів. Це дає змогу знизити залежність від імпорту електроенергії з України та Румунії.
Попит на довгий прокат
Відмінність будівельної галузі Молдови від європейських країн полягає в тому, що основним драйвером тут є житловий сегмент. З 2018 року уряд запустив програму Prima Casа («Перший дім»), яка передбачає компенсацію 30–70% вартості іпотечних кредитів. Це сприяло зростанню обсягів будівництва і споживання металу.
Карантинна криза призвела до охолодження галузі через заморожування комерційних об’єктів, житлове будівництво тривало. Рекордних показників вдалося досягти у 2021 році завдяки відновленню активності в комерційному сегменті.
Подальший спад у 2022–2023 роках пояснюється трансформацією ринку і його переорієнтацією на нових постачальників. За словами представників будівельних компаній, постачання від попередніх контрагентів з України та РФ подорожчали вдвічі, оскільки тепер здійснювалися через Румунію.
Зростання у 2024–2025 роках стало адаптацією до нових напрямків імпорту. З 2024 року уряд оновив умови державної програми до версії Prima Casа Plus. Максимальна сума іпотечного кредиту була збільшена вдвічі – до $146,6 тис., а строк продовжено до 30 років.
Продовжує зростати частка інфраструктурного будівництва завдяки фінансуванню Євросоюзу (ЄБРР, ЄІБ). Серед важливих проєктів:
- Будівництво ЛЕП «Ісакча – Вулканешти – Кишинів».
- Реконструкція автотрас М3 «Кишинів – Джурджулешти» та М5 «Бєльці – Кишинів – Тирасполь».
- Модернізація прикордонних мостів із Румунією «Леушени – Албіца», «Скулени – Скулень», «Джурджулешти – Галац».
Перспективи споживання сталі
Споживання плоского прокату у 2026 році зросте несуттєво. За прогнозами Міністерства економічного розвитку Молдови, зростання промислового виробництва становитиме 3,5%. Будівництво ВЕС розширюватиметься – у 2026 році оголосили тендер ще на 165 МВт.
Довгомірний прокат утримує лідерство. Завдяки нарощуванню інфраструктурного будівництва галузь суттєво покращить показники споживання металу. Планується будівництво нових мостів через Прут: «Унгени – Унгень», «Леова – Бумбета» й інших. Знаковий проєкт – будівництво залізниці «Ясси – Унгени – Кишинів» із європейською колією 1435 мм. Основне постачання рейок очікується у 2026 році.
Висновки
Трансформація сталевого ринку Молдови триває. Все більшу роль відіграє інфраструктурне будівництво. У 2026 році очікуються зміни в географії постачань. У зв’язку із захисними заходами Євросоюзу більш привабливими стають пропозиції з Туреччини, Єгипту, Алжиру та Китаю.