У Данії вірусом від норок з червня 2020 року заразились понад 200 людей. Задля запобігання поширенню нового штаму коронавірусу влада Данії вирішила знищити всіх норок у країні. АgroNews.ua запитав у президента Асоціації звірівників України, Володимира Федини про те, чи загрожує українським фермерам повторення данського сценарію і, власне, чи є коронавірус на вітчизняних фермах.
Пане Володимире, чи загрожує Україні повторення данського сценарію?
На українських фермах завжди дотримувалися суворих карантинних заходів. Перш за все це пов’язано з тим, що українські ферми – це нові підприємства, які були збудовані за останніх 6-7 років і будувалися за передовими європейськими технологіями, обирали найкраще обладнання, найкраще маточне поголів’я, яке привозилося, власне, з Данії і запрошувалися найкращі спеціалісти. В цю галузь було інвестовано близько 106 млн дол., створено близько півтори тисячі робочих місць і, що дуже важливо, саме у сільській місцевості, де ситуація з робочими місцями зовсім інша ніж у містах.
На наших фермах режим роботи працівників був завжди суворий. Весь транспорт, який потрапляє на територію ферми проходить дезінфекційну обробку, працівники ферми також проходять обробку. Коли працівники заходять на територію ферми, вони залишають у роздягалці свій одяг, переходять у душ, потім прямують в іншу роздягальню, де переодягаються у службовий спецодяг. В кінці зміни процедура повторюється у зворотньому порядку, а спецодяг регулярно піддається пранню. До працівників які працюють безпосередньо з тваринами – застосовуються ще більш строгі вимоги. Окрім того, на період карантину, для того щоб зменшити ймовірність поширення COVID-19 – нами було запроваджено адресну доставку працівників з метою зменшити їхні соціальні контакти, а ще температурний скринінг та інші заходи безпеки.
Чи є коронавірус на українських норкових фермах ?
На даний момент на українських фермах немає захворювання норок, немає збільшення рівня смертності серед тварин. Епідеміологічна ситуація перебуває під контролем і не становить загрози для суспільства.
Наскільки бюджетонаповнюючими є вітчизняні норкові ферми?
Оскільки продукція наших норкових ферм експортується за кордон – то галузь приносить в український бюджет декілька десятків млн євро щороку від продажу продукції на міжнародних хутрових аукціонах. Також наша галузь сплачує у бюджети всіх рівнів близько 30 млн грн. податків щороку.
Прокоментуйте ситуацію, щодо знищення норок у Данії?
Данія ще рік тому була світовим лідером у норковій галузі. Маленька європейська країна давала об’єми на рівні з Китаєм. Приблизно 40% світового ринку хутра походило з Данії, де ця галузь розвивалася останні 100 років.
Це яскравий приклад того, як невиважені дії чиновників можуть зруйнувати цілу галузь, яка у структурі сільського господарства Данії була третьою за обсягами експортних потужностей, і щороку приносила у данський бюджет 1,1 млрд євро. У цій галузі працювали десятки тисяч працівників.
Галузь щороку споживала близько 1 млн тон відходів тваринного походження, які непридатні до споживання людиною. Перш за все це відходи рибних господарств, адже Данія це морська країна – філейну частину відрізали, решту становили відходи, якими годували норок. А ще норкові ферми споживали відходи птахофабрик. Що тепер будуть робити з такими великими об’ємами відходів – ніхто, наразі, не знає.
В Україні норки теж є знаковими у вирішенні екологічних проблем?!
Так, екологічна складова присутня у вітчизняному норківництві, оскільки українські норкові ферми кожного року з’їдають близько 50 тис. тон відходів птахофабрик та рибгоспів. Віддайте ці відходи норковим фермам і ви не будете зустрічати несанкціоновані могильники з відходами тваринництва у лісопосадках і на пустирях. Натомість ми отримаємо замкнутий біологічний цикл, що є найбільш дружнім для навколишнього середовища.
Чи шкодуватиме Данія із прийняттям вищезгаданого рішення?
Найбільше і найважливіше є те, що у Данії дуже розвинута селекційна школа. І всі найкращі види норки походили саме звідти. Найякісніша, найдорожча норка – це була данська норка. Як кажуть самі данці, вони віддали китайцям цілу галузь вартістю у декілька млрд євро. Зараз починається прозріння, розуміння ситуації, яку жахливу помилку було зроблено, проте назад ситуацію уже не змінити.
Данський уряд підвели невиваженість, поспіх та емоції. Ці риси не є характерними для данців, проте у цій ситуації вони зіграли фатальну роль. Міністр сільського господарства Данії подав у відставку через скандал, що виник в країні внаслідок цього, а прем’єр-міністр зі сльозами на очах просила пробачення у фермерів.
Данія виплатить фермерам, які займалися розведенням норок, більше 2,5 млрд євро для відшкодування збитків через знищення 17 млн норок і втрати галузі у майбутніх періодах.
Ми розраховуємо на виважений, фаховий та професійний підхід української влади.
Як знищення норок у Данії вплине на продукцію українських норкових ферм у структурі світового ринку?
Зараз на світовому ринку хутра буде дуже великий перерозподіл. До цього моменту продукція українських норкових ферм у структурі світового ринку займала 1%. За нових обставин ми можемо зайняти до 10%, і це дуже гарна можливість для України. Звісно ж, ніхто не бажав вищезгаданого данським колегам, але оскільки склалася така ситуація – нею потрібно скористатися Україні. В протилежному випадку нею скористаються інші країни, які уже повідомили про своє бажання нарощувати виробництво, збільшувати об’єми і займати нові ринки.
