Цього року друга половина осінньої вегетації, насамперед це стосується листопада, за гідротермічним режимом для озимих зернових культур видалася доволі сприятливою – на значних посівних площах було отримано сходи, завдяки інтенсивним дощам наприкінці жовтня, та спостерігався доволі гарний розвиток рослин як для цієї пори року.
Водночас, як йдеться у звіті фахівців НААН України, опублікованому АПК-Інформ, рослини пшениці озимої на доволі значних площах розпочнуть зимівлю у відносно слабкому стані, налічуючи не більше 3 листків, а тому як вони перезимують та з якими наслідками, повністю залежатиме від погодних умов зимового періоду.
«На завершення осіннього періоду запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою, яка вирощується, наприклад, після соняшнику, становили в орному шарі ґрунту 39 мм, у метровому – 90 мм, що становило відповідно 122 та 87% середньої багаторічної норми. За останні шість років перед зимівлею озимих зернових культур така кількість агрономічно цінної вологи в орному шарі ґрунту спостерігалася вперше, в метровому горизонті її запаси були більшими тільки у 2023 році», — йдеться у повідомленні.
Аналіз температурного режиму протягом осінньої вегетації засвідчив, що за цей час різновікові рослини пшениці озимої накопичили таку суму ефективних (вище +5°С) температур: за сівби 5 вересня – 547°С (середня багаторічна норма 383°С); 10 вересня – 471°С (332°С); 15 вересня – 402°С (281°С); 20 вересня – 342°С (229°С); 25 вересня – 279°С (185°С); 30 вересня – 249°С (144°С); 5 жовтня – 212°С (119°С); 10 жовтня – 166 °С (98°С); 15 жовтня – 148°С (84 °С) (рис. 5).
«Отже, враховуючи температурні показники та зважаючи на те, що оптимальною сумою ефективних температур, які забезпечують найкращий морфофізіологічний стан пшениці озимої перед зимівлею, вважається 280–300°С, найбільшою мірою визначеним параметрам відповідали рослини, сівба яких проводилася з 20 по 30 вересня включно. Власне аналогічна тенденція відмічається і в середньому за шість останніх років», — зазначають фахівці.
Пізні строки сівби озимих зернових. На що звернути увагу?
Читати
Проведене обстеження посівів наприкінці третьої декади листопада показало, що перед початком календарної зими рослини пшениці озимої на більшій частині посівних площ, а це насамперед посіви після соняшнику, сформували в середньому 2–3 листки, або ж перебували на початку фази кущіння. Озимина після кращих попередників, особливо в тих районах, де кількість опадів дозволила отримати своєчасні сходи, перебувала у фазі кущіння і досягла оптимальних морфофізіологічних параметрів, що забезпечують успішну зимівлю.
Загалом погодні умови листопада виявилися доволі сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур. Середня температура повітря за місяць становила 7,7°С, що було на 5,2°С вище середніх багаторічних значень.
«Аналізуючи погодні умови осіннього періоду, слід зазначити, що особливо визначальними за своєю ефективністю для озимих зернових культур вони були в другій половині цього календарного терміну, який характеризувався підвищеною температурою повітря та порівняно значною кількістю опадів, чого було достатньо для забезпечення появи сходів та росту і розвитку рослин. Найбільш сприятливим гідротермічним режимом відрізнявся листопад», — йдеться у повідомленні.
Таким чином, наголошують фахівці НААН, зважаючи на стан озимих зернових культур на більшій частині посівних площ, а він, слід визнати, не повною мірою відповідає вимогам успішної зимівлі рослин, є певні підстави стверджувати, що результати їх перезимівлі будуть залежати виключно від погодних умов календарної зими.
Водночас, позитивним є те, що останніми роками тепловий режим зимового періоду був доволі сприятливим для озимини, чого, вірогідно, слід очікувати і в цьому році, але не менш важливим чинником у перезимівлі рослин та їх подальшої продуктивності є достатня кількість опадів, які забезпечують необхідні запаси вологи в ґрунті, якої на сьогодні у метровому шарі поки що явно замало, щоб робити оптимістичні прогнози на майбутній урожай, додають фахівці.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
