Вступ: безпрецедентний збій у «світовій коморі»

Серпень 2026 року став переломним для світового ринку зерна. Взаємні атаки Росії та України на портову інфраструктуру та торговельні судна в Чорному й Азовському морях фактично паралізували експорт зерна з двох найбільших постачальників. За оцінками Reuters, було зупинено понад 97% експортних потужностей зерна в Азово-Чорноморському басейні. Це призвело до найрізкішого стрибка цін на пшеницю за останні три роки.

Росія та Україна разом забезпечують близько чверті світового експорту пшениці, а також є ключовими постачальниками кукурудзи, ячменю та соняшникової олії. Через їхні порти проходить майже третина світового експорту пшениці. Тривале порушення цього маршруту, попереджають експерти, може спричинити нову глобальну зернову кризу, масштаби якої перевищать навіть потрясіння 2022 року.

«Нічого подібного не траплялося в історії сучасного зернового ринку: ані в 2010 році, коли Росія запровадила заборону на експорт зерна, ані в першій половині 2022 року, після початку війни», — зазначив аналітик Андрій Сізов.

---

Чинники, що спричинили різке зростання цін

1. Зупинка українського експорту

Українські глибоководні порти Одеської області фактично припинили роботу ще наприкінці липня. Російські атаки на портову інфраструктуру паралізували відвантаження, а близько 70 суден наразі очікують біля входу в Сулинський канал — транзитний маршрут до дунайських портів. За даними Міністерства аграрної політики України, експорт агропродукції в серпні скоротився на 80%.

Загалом з початку сезону Україна експортувала лише 31% агропродукції від потенційно можливого обсягу.

2. Блокування російських портів

Українські удари по російській портовій інфраструктурі завдали не менш відчутних втрат. У серпні значних пошкоджень зазнали зернові термінали в Новоросійську, через який проходить понад 30% російського експорту пшениці. Усі три зернові термінали Новоросійська були закриті через атаки дронів.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, через ці порти проходило до 88% морського експорту зерна з Росії. Єдиним терміналом, що продовжує роботу, залишається невелике підприємство в Туапсе потужністю близько 160 000 тонн на місяць. Ремонтні роботи на одному з терміналів Новоросійська можуть тривати до чотирьох місяців.

3. Падіння внутрішніх цін у РФ — парадокс блокування

Цікаво, що в самій Росії зупинка портів спричинила обвал внутрішніх цін на зерно. Лише за тиждень закупівельна ціна пшениці четвертого класу на півдні РФ впала на 19% — до 9 000–10 000 рублів за тонну ($118,3). Прогноз морського експорту зерна в серпні скоротили з 3,1 млн до 1,8 млн тонн. Як наслідок, зерно накопичується на елеваторах, зростають витрати на зберігання, а фермери змушені продавати зерно як фуражне за ціною приблизно на **$45 за тонну нижче собівартості**.

---

Оцінка біржових графіків: цифри та динаміка

Чиказька товарна біржа (CBOT)

З початку серпня ф’ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі зросли на 18% і досягли найвищого рівня за три роки. Станом на 28 серпня 2026 року:

Європейська біржа Euronext (Париж)

Ціни на м’яку пшеницю в Парижі зросли на 3,7% до 236 €/т (275 $/т).

Американські біржі

• SRW-пшениця (Чикаго, м’яка озима): $268,4/т — +6,6% за день, +23% з початку сезону, +27% за рік

• HRW-пшениця (Канзас-Сіті, тверда озима): $291/т — +5%, +25% з початку сезону, +36,6% за рік

• HRS-пшениця (Міннеаполіс, яра): $265,3/т — +4%, +16,6% з початку сезону

Ключові показники

За даними FAO, індекс продовольчих цін у липні 2026 року становив 131,1 пункту, що на 0,6% вище за червневий рівень. Індекс цін на зернові в травні сягнув 114,3 пункту (+2,6% до квітня, +4,9% до попереднього року).

Світові ціни на пшеницю загалом зросли приблизно на 6,5% протягом серпня і тепер приблизно на 30% вищі, ніж роком раніше.

---

Прогноз світових цін та сценарії розвитку

Оптимістичний сценарій (швидка деескалація)

Якщо сторони досягнуть домовленостей про безпечне судноплавство в Чорному морі, ціни можуть стабілізуватися. Однак аналітики зазначають, що навіть у разі припинення атак потрібен час для відновлення логістичних ланцюгів. За оцінками, ремонт пошкоджених терміналів може тривати від кількох тижнів до чотирьох місяців.

Песимістичний сценарій (затяжний конфлікт)

Більшість аналітиків схиляються до думки, що зростання цін продовжиться. Керівник компанії Advantage Grain Кріс Ніколау заявив, що «ринок дуже стурбований логістичними перешкодами, і якщо сторони не досягнуть рішення в Чорноморському регіоні, зростання цін на пшеницю триватиме».

Прогноз експорту російської пшениці в сезоні 2026/27 знижено до 44,6 млн тонн. Олена Тюріна, керівниця аналітичного департаменту Російського зернового союзу, попередила, що за поточних темпів падіння експорт російської пшениці може стати найнижчим за десять років.

Глобальні наслідки

Перебої з постачанням вже змушують країни-імпортери шукати альтернативні джерела. Індія скасувала чотирирічну заборону на експорт пшениці. Єгипет, найбільший у світі імпортер пшениці, який у першій половині 2026 року отримував понад 80% цієї культури з Росії та України, вже почав закуповувати зерно у Франції. Країни Близького Сходу, Африки та Азії вимушені звертатися до дорожчих постачальників — Австралії, Аргентини та США, що збільшує транспортні витрати і кінцеву ціну продукту.

---

Наслідки для світової продовольчої безпеки

Загроза продовольчої кризи

Аналітики попереджають, що зростання цін на зерно призведе до подорожчання м’яса, молока, яєць та олії, що посилить загрозу масштабної світової продовольчої кризи. Особливо вразливими є країни, що розвиваються, де значна частина доходів населення витрачається на продукти харчування.

Втрати для економіки РФ

Власники заблокованих російських терміналів втрачають $50–70 млн щомісяця. Росія не може швидко компенсувати втрату чорноморських потужностей: балтійські порти здатні прийняти щонайбільше 20% втраченого обсягу, а Каспій і Далекий Схід не мають відповідної інфраструктури.

Ризики для України

Блокування морського експорту створює для українських аграріїв ризики не лише зі збутом цьогорічного врожаю, а й із фінансуванням наступної посівної. Україна експортує зерно через залізницю та дунайські порти (кожен канал — близько 45% поставок), але навіть за оптимістичними прогнозами зможе досягти лише 50% свого експортного потенціалу за умови збереження блокади.

---

Висновок

Різке зростання світових цін на зерно в серпні 2026 року стало результатом безпрецедентного збою в роботі чорноморських портів — ключового логістичного хабу для світової торгівлі зерном. Одночасне блокування експорту з України та Росії, які разом контролюють чверть світового ринку пшениці, створило ідеальний шторм на товарних біржах.

Ціни на пшеницю на CBOT злетіли на 30% від червневого мінімуму, досягнувши трирічного максимуму — $7,55–7,61 за бушель. Кукурудза та соя також суттєво подорожчали.

Прогнози залишаються невтішними: без швидкої деескалації конфлікту та відновлення роботи портів світ може зіткнутися з новою гострою фазою продовольчої кризи, яка вдарить по найбільш вразливих країнах Африки, Близького Сходу та Азії. Водночас парадоксальна ситуація в Росії — падіння внутрішніх цін при зростанні світових — демонструє, наскільки крихким є глобальний зерновий ринок і як швидко локальні логістичні збої перетворюються на системну світову проблему.

Найближчі тижні стануть вирішальними: або сторони знайдуть спосіб розблокувати експорт, або світ увійде в новий цикл зростання цін на продовольство з довгостроковими соціально-економічними наслідками.