Фото: із відкритих джерел
Сирія активно розвиває виробництво тропічних фруктів у прибережних регіонах, що надає фермерам нові можливості для доходу та зменшує залежність від імпорту.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
У Сирії розширюється виробництво тропічних фруктів, яке доповнює традиційне вирощування цитрусових у прибережних регіонах, таких як Тартус і Латакія. Це надає фермерам додаткові можливості для отримання доходу та зменшує залежність від імпорту, хоча залишаються виклики, пов’язані з кліматом і ринковими умовами.
Виробництво зосереджено на обмежених площах, часто інтегрованих у цитрусові ферми, теплиці або домашні сади. Серед вирощуваних культур — хурма, авокадо, драконів фрукт, манго, папая, ківі, банан, ананас, сапота, кремове яблуко та чіко. Фермери відзначають, що такі культури, як авокадо, манго та папая, приносять вищі доходи через обмежену доступність і високі ринкові ціни.
Конкуренція з імпортом залишається обмеженням, оскільки імпортовані тропічні фрукти часто надходять на ринок за нижчими цінами і іноді з вищою якістю, що створює тиск на місцеве виробництво. Фермери закликають до покращення аграрного консультування, доступу до якісного посадкового матеріалу, фінансування та зміцнення кооперативних структур для підтримки виробництва та доступу до ринку.
За даними Міністерства сільського господарства, хурма є найбільш поширеною тропічною культурою в Сирії, займаючи близько 1,400 гектарів завдяки своїй стійкості до нижчих температур. Вирощування бананів охоплює приблизно 250 гектарів як у відкритих, так і в захищених системах. Інші тропічні культури займають менше 100 гектарів і часто вирощуються разом із цитрусовими.
Глобально виробництво тропічних фруктів продовжує зростати, лідерами є Індія, Китай і Бразилія, тоді як Мексика, Індонезія, Філіппіни та Таїланд залишаються ключовими виробниками та експортерами. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, світова торгівля тропічними фруктами перевищила 12 мільярдів доларів США у 2025 році, що відображає тенденції попиту та вказує на потенціал подальшого розвитку сектора в Сирії за умов покращення виробництва та ринкових умов.