Світлана Попович живе на шостому поверсі тернопільської багатоповерхівки, де щороку в березні готується до нового аграрного сезону. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Шість років поспіль вона сіє та вирощує в квартирі розсаду помідорів, яку потім висаджує на дачі поблизу Лозової, де має кілька грядок і маленьку теплицю. Жінка каже, помідорів має вдосталь, деякі плоди сягають кілограма. А своя розсада, за її словами краща, ніж купована.
“На базарі коли ти купляєш розсаду, розсада завжди одна — “Ляна”, “Київські”, нема такого гарного вибору. А ці вже кращі сорти. Мабуть, через те, що вони дорожчі і для такого широкого вжитку їх на ринку неможливо придбати. І я почала сіяти свою розсаду, щоб вона була цікавенька, якісь такі помідори цікаві, не такі, як завжди”.
Помідори на розсаду Світлана висіває щороку саме в березні й пояснює, чому саме в цю пору:
“Перші роки я сіяла дуже швидко, в січні місяці. І розсада в мене була дуже висока і тоненька. Вона потім вирівнювалася в теплиці, на городі, але вона була така тоненька і трохи важко було з нею працювати. Мудрі люди нам вже все вирахували, що приблизно для розсади треба від 60 до 90 днів перед тим, як її висаджувати на город”.
На розсаду вона сіє лише ранні та середні помідори, які висаджує у травні: “Відраховуємо ми 60 днів, на пророщення 5-7 днів і тоді, значить, ми починаємо сіяти 8-10 березня”.
Ґрунт для розсади Світлана купує.
“Він пухкий, водопроникний і збагачений мікроелементами. Сію я свої томати в лоточки. Колись я сіяла в палети, але вони дуже багато місця займають. У квартирі ти не маєш, де подітися з ними. А вже коли вони мають два справжніх листочки, я тоді пересаджую їх у стаканчики”.
Для розсади головне коріння, каже жінка. Тому, пересаджуючи у більшу ємність, працює саме над її кореневою системою.
“Стаканчик великий і прозорий, світло нормально доступає. Помідор росте і я землі підсипаю і підсипаю. І в помідора утворюються повітряні корінці. Коли я висаджую помідори в ґрунт, вони вже мають дуже багато коріння”.
Коли в розсади з’являються два справжні листки, окрім семидольних, Світлана підживлює їх монофосфатом калію:
“Його дуже мало треба — один грам на літр води. І для того, щоб я не помилилася, бо все ж таки 1 грам, я собі придбала ювелірну вагу. Дуже гарна річ, дуже помічна”.
Щороку жінка висіває сорти, які підходять для консервації:
“Люблю томати “Толстой”. У них зелень така буйна велика і стебло товсте. Помідор сам дуже смачний, але шкірка товстенька, коли їх баночці закриваєш, вони не тріскають. “Солероса” — це помідори невеликі і теж тверденькі, для баночки ідеально вони підходять. “Гладіс” і “Річі” помідори дуже добрі на томатний сік. З них сік такий густий, що можна ложкою їсти”.
Цього року Світлана експериментуватиме з новим для неї сортом — “Колядник”, як інші її кілька фаворитів він призначений для споживання у свіжому вигляді.
“Минулого року я для себе ще відкрила новий вид помідорів — це гноми-помідори. Ці помідори не пасинкуються взагалі. З більших люблю сорти “Фатіма”, “Хурма” і “Єлісей”. Чері я сію, щоб були червоні, жовті та оранжеві. Я маю ще чорні чері, але це вже з мого насіння, яке я сама збираю”.
Секрети догляду за розсадою та рослинами в період дозрівання і плодоношення жінка записує:
“У мене цих зошитів дуже багато, я взагалі людина-блокнот. Роздруковую собі на листки помідори, які я саджу, щоб потім знати, як правильно доглядати в теплиці. Тому що помідори різної висоти і спочатку в мене, наприклад, в теплиці праворуч три ряди. І я спочатку саджу помідори нижчі, за ними вищі і далі ще вищі, щоб легше було працювати. Детермінантні помідори — це низькорослі. Індетермінантні — високорослі”.
Щороку Світлана Попович вирощує 13 сортів томатів.
“Будемо зараз сіяти помідори. Завжди беру ложкою, насипаю приблизно до половини контейнера, після цього ґрунт треба зволожити. Зволожую ґрунт і після того до пророщення я не підливаю вже томати. Робимо собі рівчаки, куди сіяти. Сію пальцями, можу використовувати зубочистку. Стараюся не дуже близько один біля одного, щоб вони собі могли нормально рости та розвиватися. Зверху не даємо дуже багато ґрунту, чим насіння дрібніше, тим менше ми даємо ґрунт”.
Кожну коробку вона підписує, або клеїть на неї вирізану назву з пачки насіння, щоб знати, який сорт і не забути, коли його сіяла.
“Томатів я зазвичай сію 13 сортів чи 15-ть. Для моєї ділянки, це є дуже багато, тому що ділянка в мене невелика, але хочеться мати різні, всякі. І я в період томатів завжди йду вгості зі своїми помідорами”, — розповіла тернополянка.
