У 2023/24 МР Казахстан зможе поставити на зовнішні ринки близько 9,4 млн тонн пшениці. Цей показник нижчий, ніж минулого сезону, коли було експортовано 10,63 млн тонн, однак вищий за рівень попередніх трьох сезонів (2021/22 МР – 8,16 млн тонн, 2020/21 МР – 8,25 млн тонн, 2019/20 МР – 6,9 млн тонн). Такий прогноз озвучив директор ТОВ «Harvest Kazakhstan» Даулет Увашев на міжнародній конференції Asia Grains&Oils Conference: Results of 2023, яка проходить 5 грудня в Алмати.
Зокрема, на думку експерта, буде експортовано 6 млн тонн м’якої пшениці, 0,6 млн тонн пшениці дурум, а також 2,8 млн тонн борошна в зерновому еквіваленті, що стане рекордним показником за останні 5 сезонів.
Він уточнив, що врожай пшениці в Казахстані п.р. становив близько 12 млн тонн (при середній урожайності 9 ц/га), проти 16 млн тонн та 12,5 ц/га у 2022/23 МР відповідно.
«Незважаючи на збільшення посівних площ, посушливе літо та дощова погода в період збирання врожаю призвели до суттєвого зниження валового збору зернових. У деяких регіонах посівні площі були списані через недоцільність жнив, є регіони, які не змогли завершити жнива до цього дня через сильні опади. Все це вплинуло на якість найважливішої зернової культури – пшениці. З урожаю близько 12 млн тонн лише половина за чинними стандартами оцінюється як продовольчої якості – 3-го та 4-го класу. Я не пригадаю такої якості врожаю, крім 2005 року, коли були схожі погодні умови під час жнив», – зазначив Д. Увашев.
Він розповів, що логістичні проблеми призвели до затоварювання елеваторів, які, зі свого боку, не змогли забезпечити приймання всього врожаю для подальшого сушіння та підробітку.
«Багато селян були змушені складувати зерно у своєму господарстві. Виходячи з цього, висока ймовірність подальшого погіршення якості врожаю 2023 року», – вважає спікер.
Водночас, на його переконання, навіть низькоякісне зерно може бути реалізовано на зовнішніх ринках.
«Китайські імпортери можуть імпортувати пророслу пшеницю, яку можуть використовувати не лише для отримання біопалива та спирту. Залежно від конкретних якісних характеристик, така пшениця використовується для виробництва круп, комбікормів, цільнозернового борошна, борошна для спеціалізованих продуктів, борошна для виробництва продуктів швидкого приготування (таких як каші, хлібці та ін.), харчових добавок та інших продуктів з нижчими вимогами до якості. Тобто навіть із низькоякісної пшениці можна виробляти не лише безпечні, а й корисні продукти харчування та корми», – наголосив Д. Увашев.
На його думку, експорт пшениці, що проросла, значно активізується вже в найближчі 2 місяці.
«Якщо до середини листопада афганці ще просили, щоб проросле зерно в партіях було не більше 15%, то вже зараз готові купувати із вмістом пророслого зерна до 40%», – розповів експерт.
У лютому він очікує на різкий сплеск попиту на казахстанську пшеницю з боку Узбекистану.
«Питання тільки в тому, чи залишиться до лютого хороша «трійка» (пшениця 3 класу – АПК-Інформ). Про хай-про ми можемо забути до червня», – наголосив Д. Увашев.
Джерело:
apk-inform.com
