За січень 2025 року Україна експортувала 3,3 тис. тонн меду, на 55% менше в порівнянні з 7,4 тис. тонн в січні минулого року. Про це повідомив голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) Дмитро Крошка в коментарі для Delo.ua, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Валютні надходженні від поставок цього товару в січні склали $6,7 млн.
За цей місяць головними покупцями українського меду стали США, Італія та Німеччина, частка яких склала близько 45% загальної вартості продукту.
Він нагадав, що за 2024 рік Україна експортувала рекордні за час незалежності 85,8 тис. тонн меду, на 55 % перевищивши показник 2023 року. Торік експортери отримали і рекордну виручку — $167 млн, на 38 % більше у порівнянні з 2023 роком.
Минулого року основним ринком збуту українського меду залишився Євросоюз, експорт до якого склав 71 тис. тонн (83 % від загального). Найбільшими його покупцями стали:
- Німеччина — 18,9 тис. тонн;
- США — 12,1 тис. тонн;
- Польща — 9,7 тис. тонн;
- Франція — 9,6 тис. тонн;
- Бельгія — 7,1 тис. тонн;
- Іспанія — 5,4 тис. тонн.
Регіональну структуру українського експорту частково вдалось диверсифікувати завдяки поставкам до Сполучених Штатів, де торік закупили вшестеро більше меду, ніж у 2023 році. Серед інших країн, що не входять до складу ЄС, у 2024 році варто відзначити продажі до Ізраїлю (800 тонн), Японії (451 тонні) і Туреччини (364 тонни).
У 2024 році Україна могла безмитно експортувати в ЄС 44,4 тис. тонн меду, а за п’ять місяців 2025 року зможе поставити 18,5 тис. тонн. Після вичерпання квоти наступні партії продукту обкладаються митом в 17,3%. Проте експорт українського меду зазвичай перевищує квоту: наприклад, у 2021 році вона складала 5 тис. тонн, а фактичні продажі — вдесятеро більше, 50,7 тис. тонн. Тому у найближчі роки не варто очікувати серйозних змін у роками сформованій регіональній структурі збуту, пояснює Дмитро Крошка.
Голова УААЕ в коментарі назвав основні причини, які заважають українським виробникам нарощувати відвантаження меду за кордон:
- Вплив повномасштабної війни та спричинених нею наслідків, що викликало загальне зниження виробничого потенціалу;
- Збереження структурних проблем, які й раніше гальмували розвиток виробництва та експорту українського меду, наприклад, низька точність статистики. В умовах, коли майже весь обсяг виробництва формується господарствами населення, оцінити реальний рівень пропозиції на ринку дуже складно;
- Дисбаланс і коливання внутрішніх та експортних цін. Через це виникає значна невідповідність між цінами виробників та вартістю продукції при продажу кінцевим споживачам, а також чергування підйомів та спадів ціни меду на зовнішніх ринках;
- Сировинна орієнтація товарної структури експорту, спричинена неможливістю створення однорідних партій продукції через залучення багатьох дрібних виробників. Тому мед продається наливом в бочках, без доданої вартості;
- Відсутність поглиблених кодів УКТЗЕД в Україні. Це створює труднощі при наявності квот для виробників, які орієнтуються на експорт саме фасованої й запакованої продукції.
Проте найбільш критичною є проблема непрогнозованості ринку, додає експерт. Кожний наступний сезон може відрізнятись від попереднього за багатьма базовими параметрами (виробництво, збут, запаси, цінова ситуація) внаслідок слабкої взаємодії між його суб’єктами і прагненням діяти самостійно без врахування об’єктивно обумовленої кон’юнктури, інформація про яку відсутня або обмежена в доступі.
Нагадаємо, попри війну та логістичні проблеми, Україна залишається в ТОП-5 ключових експортерів меду. Більше неї торік експортували лише Китай, Індія та Аргентина. Основними імпортерами та споживачами меду є країни ЄС та США. Ці регіони завозять більш ніж 70% від загального імпорту.
Перегляди: 1
