Українські аграрії заробляють дедалі менше, навіть збираючи рекордні врожаї. Про це заявив доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Владислав Черчель під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів за підтримки MERCY CORPS.
За останні 30 років рентабельність у сільському господарстві впала із сотень відсотків до десятків. І за останні 15 років ця тенденція лише посилюється. Парадокс ситуації в тому, що чим більше фермер збирає врожаю, тим менша його рентабельність.
«Чим більше ми збираємо врожай, тим менше, як правило, рентабельність, тому що витрати на цю врожайність зростають», – пояснює Черчель.
Що з’їдає прибуток
Технологія вирощування сільгоспкультур дійсно поліпшилась, але стала набагато витратнішою. Основні статті витрат:
Добрива: Найбільший удар – з 2018 року, коли відбувся цінове обвал. Добрива з 8-10 тисяч гривень за тонну подорожчали до 20-30 тисяч і більше. Це вже суттєва складова собівартості, а отримати врожай без добрив на сучасному етапі практично неможливо.
Засоби захисту рослин: Практично всі імпортні і дуже коштовні. Фермери витрачають великі суми саме на захист посівів.
Логістика: Дорожче паливо, дорожча електроенергія для доробки зерна – все це накопичується.
Фермери проти агрохолдингів
Доктор економічних наук Дмитро Людвенко (ННЦ “Інститут аграрної економіки” НААН) навів цікавий приклад на пшениці. У фермерів прибуток з одного центнера становить близько 150 гривень при врожайності 30 ц/га. У великих підприємств прибуток лише 90 гривень з центнера, але врожайність 50 ц/га.
Підсумок з гектара виходить однаковий – 4500 гривень. Але от рентабельність відрізняється кардинально: у фермера 31,4%, а у підприємства 15,9%.
Секрет у витратах. Фермер має менший бюджет, економить на засобах захисту рослин і добривах, тому отримує меншу врожайність. Але він краще контролює витрати. Великі підприємства можуть собі дозволити більше вкласти, отримують вищу врожайність, але витрати зростають пропорційно.
«Великі корпорації менше заробляють. Фермери можуть навіть збільшувати заробіток, тому що не вкладають стільки, скільки великі агрохолдинги», – підсумовує Черчель.
Чи варто наздоганяти Європу
Експерти розвіяли популярний міф про необхідність наздогнати Німеччину чи Францію за кількістю добрив на гектар. У цих країнах родючість грунту значно нижча, ніж в Україні, тому вони змушені компенсувати це добривами.
«Нам так поталанило, що природні умови дозволяють менше використовувати добрива», – каже Черчель. Якщо і дотягнути до європейських показників по добривах, то це вплине не стільки на врожай, скільки на якість продукції.
Водночас науковець зазначає, що треба враховувати органіку, яка залишається в полі – це теж умовно можна назвати добривами.
Війна не зупинила зростання
Дмитро Людвенко наголошує, що, незважаючи на всі труднощі, українське фермерство оговтується. До війни було зростання прибутків, війна перервала цей тренд, але зараз знову спостерігається поступове збільшення.
«Ми оговтуємося, у нашого фермерства є шанси», – впевнений економіст.
Однак він застерігає: не можна вгадати, що буде завтра. Посухи, заморозки, плюс форс-мажорні обставини – військові дії. Фермер навіть боїться виходити в поле, бо в будь-який момент може прилітати ракета.
Експерти радять фермерам зосередитись не на валових показниках, а на рентабельності. Думати не про те, скільки тонн зібрати, а скільки в кінці залишиться чистого прибутку.