Попит на молочні продукти в світі зростає, й Україна може стати одним із глобальних гравців. Виробники та переробники мають мобілізувати ресурси та скооперуватися, поки вікно можливостей ще відчинене.
На цьому наголосила Анна Клименко, керівниця консультаційних програм Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в агробізнесі в Україні, повідомили в Асоціації виробників молока
«Які це будуть ринки, залежить від нас. Їх доволі багато, – зазначила вона. – Навіть якщо обрати Китай, Саудівську Аравію, Єгипет, Кенію, то, як порівнянні з іншими, відомішими конкурентами (Німеччина, США, Нова Зеландія), логістично ми на порядок ближче до цих ринків. У нас вже є перевага в тому, що ми можемо бути вигіднішими з точки зору логістичних витрат».
Згідно з оцінками міжнародних експертів, для переробника, який би хотів вигідно експортувати свою продукцію, економічно доцільно мати один сучасний завод потужністю щонайменше 500 тис. тонн молока на рік, зауважила Анна Клименко. Такого заводу в Україні поки що не існує.
А для такого виробництва необхідно п’ять сучасних молочних ферм по 10 тис. корів кожна з продуктивністю 10 тонн молока на корову на рік (якщо брати за базис американську модель великих ферм). Своєю чергою це потребує біля 60 тис. га землі для вирощування та заготівлі грубих кормів, наголосила експертка.
«З точки зору глобальних ринків, це – невеликі обсяги, але цього ланцюжка постачань поки не існує в Україні, – уточнила Анна Клименко. – Тому від початку проєкту «Розвиток молочної галузі в Україні» IFC шукає партнерів для створення такого ланцюжка».
Як повідомлялося, у 2020 році на перероблення надійшло на 7,6% менше молока.
