Дослідники з Копенгагенського університету продемонстрували, що унікальні гриби зміцнюють «імунну систему» рослин пшениці і бобів проти попелиці. Гриби проникають всередину рослини і впливають на їх захисні сили, в результаті чого попелиць стає менше. Використання такого інноваційного методу на полях може знизити залежність від ЗЗР.
«Для того, щоб ми дійсно використовували гриби для боротьби зі шкідниками в сільському господарстві в майбутньому, нам потрібно зрозуміти механізми та процеси, що лежать в основі їх діяльності», — розповідає доцент Ніколай Вітт Мейлінг з кафедри рослинництва та природокористування університету.
Науковці вивчили три типи грибів, щоб мати змогу порівняти їхній вплив на попелиць, які шкодять рослинам пшениці та квасолі.
«З’ясувалося, що двоє з цих грибів змогли ефективно зменшити кількість попелиць, закріпившись у коренях і тканинах рослин. Поєднуючи тепличні експерименти з передовими хімічними аналізами, ми можемо побачити, що гриби змушують рослини нарощувати власне виробництво природного захисту, тим самим зміцнюючи «імунну систему» рослин», — стверджує пан Мейлінг.
За його словами, коли попелиця висмоктує рослинний сік, рослини втрачають енергію, що шкодить їхнім кореневим мережам і загальному розвитку. Однак, коли на рослини, оброблені грибами, напала попелиця, вони змогли це компенсувати, збільшивши ріст коренів, так що вони не втратили потенціал зростання. Рослини, які не обробляли грибами, не могли компенсувати напад шкідника.
Вчені також виявили, що гриби впливають і на комах, які атакують кореневі системи рослин. У поєднанні з іншими екологічно чистими методами вирощування, це може допомогти зменшити використання інсектицидів у сільському господарстві.
«Гриби можуть зменшити потребу в інсектицидах, оскільки оброблене насіння призводить до зменшення попелиці в полі. Якщо ми зможемо розробити широкомасштабний метод попередньої обробки насіння з датськими виробниками насіння, покрити насіння рослин цими грибами, нам навряд чи доведеться обприскувати посіви інсектицидами», — резюмував Ніколай Вітт Мейлінг.
Наступним кроком є залучення до довгострокових польових випробувань оброблених рослин. Це дозволить дослідникам оцінити довговічність ефектів за реальних умов вирощування.
