За даними департаменту до агропромислового розвитку Миколаївської ОВА, загальна посівна площа під урожай 2025 року становить майже 1 млн 400 тис. га. Загалом до збирання ранніх зернових підлягає 630 тис. га та 140 тис. га ріпаку. Овочеві та картопля становлять близько 30 тис. га.
Про це повідомляє Радіодень.Миколаїв. Зазначається, що станом на 24 червня жнивують усі райони області, крім Первомайського.
За словами Володимира Афанасьєва, головного спеціаліста Департаменту агропромислового комплексу Миколаївської ОВА, урожайність ранніх зернових коливається від 1 т/га до 3,5 т/га.
«На зниження урожайності порівняно з минулим роком вплинули погодно-кліматичні умови, особливо у весняний період, де спостерігалися і заморозки та посушливі умови. Є навіть випадки списання площ, особливо озимого ріпаку», — зазначив фахівець.
Найбільше постраждав Баштанський район, розташований на межі з Херсонщиною.
Хоча погодні негаразди не оминули й Миколаївський район. Про це розповіла Людмила Голуб, керівниця сільгосппідприємства «Авангард», що в Галицинівській громаді. Господарство, серед іншого, цьогоріч засіяло 700 га ранніми зерновими та 130 га горохом.
«На цей рік ми більше засіяли зерновими, тому що по минулому році також була посуха, нестача вологи, це показало нам, що соняшник наразі дуже ризикова культура, тому зробили акцент на озимині, збільшивши площі під ними на 20%. Під горох також розширили площі», — розповіла вона.
Хоч під соняшником площі зменшили, але від нього не відмовились. Однак ця культура цьогоріч «провальна», врожаю соняшнику не буде, каже фермерка. Зараз посіви в критичному стані. Рослини вже викидають кошики і «печуться». Вологи в районі немає, дощів давно не було. Останню вологу дав сніг, який пройшов у квітні під час похолодання.
Також страждають посіви зернових колосових — є такі поля, каже Людмила Голуб, де просто «виросла солома», збирати там нічого. Бо крім посухи ще й пізньовесняні приморозки пошкодили рослини, якщо пшениця чи ячмінь і повикидали колос, то зерна в ньому немає.
Певні перспективи є у ярих зернових, але в тих, що сіяли на дуже рано. Буквально в січні, аби захопити хоча б невелику зимову вологу.
«У нас в січні місяці була посіяна пшениця, на даний час вона ще вегетує. Таких було дві ділянки, одна засіяна 20 січня, друга 30 січня. 10 днів було різниці. Та ділянка, яка була посіяна 30 січня, зараз у кращому стані, але там заходив був дощик. А та що посіяна раніше, то в неї зараз період наливу зерна, але цілком можливо що повний етап наливу вона так і не пройде, тому що посуха не дає», — розповіла фахівчиня.
За її словами, також у січні посіяли трохи ярого ячменю, а основний масив уже в березні. І якщо порівнювати ці посіви, то ранній січневий зараз у значно кращому стані. І колос встиг налитися, і більше захопив вологи, і навіть завдяки цьому переніс краще приморозки, бо був у більшій фазі вегетації. Тож сподіваються отримати на ньому певний урожай. Той же ячмінь, що був посіяний у березні, зараз не наливається. Загалом, за словами Людмили Голуб, стан ячменів певною мірою залежить і від сортових ознак, але посуха і заморозки позначились на всьому врожаї.
«Якщо порівняти з минулим роком, то ячмінь, який давав 6 т/га, в цьому році ледве 3,2 т/га витягнув. І це на гарних фонах і де всі агротехнічні заходи потрібні були проведені. А є поля, на яких ми зібрали там по 300-400 кг/га. Заправити комбайн. Солярка і зарплата нам обійшлася більше набагато, чим з того зерна ми взяли», — поскаржилась фермерка.
За її словами, виживати аграріям півдня за таких умов допомагають зокрема, Фонд «Жнива Перемоги», що надали господарству комбайни у безоплатне користування для збирання врожаю, та організація Mercy Corps, куди подали заявку на допомогу у придбанні трактора, сівалки і дисків для обробки ґрунту.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
