Одним з основних завдань переговорів про вступ України до Євросоюзу є узгодження компромісної моделі взаємодії, яка поєднає переваги нашого і європейського агросекторів. Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Він пояснив, що структура й уклад сільськогосподарського виробництва в Україні та Європі суттєво відрізняються. Це останнім часом і призводило до непорозумінь з низкою європейських сусідів довкола експорту і транзиту нашої агропродукції.
«У Європейському Союзі історично склалися сталі «правила гри» в сільському господарстві, які об’єднані в спільній аграрній політиці – Common Agricultural Policy. Особливість цієї галузі в Європі в тому, що виробництво побудоване здебільшого на дрібнотоварному фермерстві. Український аграрний сектор має свою унікальну структуру. У нас є малі виробники, які виготовляють близько 10% усієї продукції, є середній сегмент з часткою приблизно в 65%, є й великий сегмент, де виробляється близько 25% агротоварів», – нагадав Т. Висоцький.
При цьому український сільськогосподарський сектор, за його словами, демонструє ефективність і неабиякі стійкість та витривалість – навіть в екстремальних умовах війни. Тому одне з основних завдань та викликів, що чекають на нас у процесі переговорів, – знайти нову компромісну модель взаємодії. Просто адаптувати увесь аграрний сектор України, «перекроївши» його за лекалами ЄС, – неможливо та й непотрібно.
«Адже коли щось працює ефективно, треба сповна використовувати цей інструмент. Тож і дискусія буде більшою мірою про те, як знайти механізми, які б дозволяли поєднати сильні сторони українського аграрного сектору, вже напрацьовані інституційні зв’язки й історично сформовану модель Європейського Союзу, а далі рухатися разом та доповнювати одне одного в цій новій компромісній моделі», – вважає очільник Мінагрополітики.
Таке поєднання, на його думку, посилить конкурентні позиції України і Європи на світовому ринку.
«Ми маємо об’єднувати зусилля і планувати логістику та експортні постачання так, щоб конкурувати з основними гравцями глобальних продовольчих ринків як одна європейська родина. Для цього треба не протистояти одне одному, а об’єднуватись, рахувати вигоду й розуміти, що, приміром, має плисти з Марселя, що – з Амстердама, а що – з Одеси, аби ми були більш конкурентоспроможними на ринках Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії порівняно з іншими ключовими гравцями», – пояснив Т. Висоцький, додавши, що досягнути цього можна завдяки формуванню разом із європейськими партнерами спільних довгострокових планів, а також розподілу «обов’язків» та спеціалізації.