Щороку у світі утворюється близько 10 мільярдів кілограмів кавових відходів, більшість яких потрапляє на сміттєзвалища. Однак австралійські дослідники з RMIT University знайшли спосіб перетворити ці відходи на корисний будівельний матеріал.
Вчені з’ясували, що обвуглені кавові рештки можуть зробити бетон до 30% міцнішим. Ідея допомагає розв’язати одразу дві проблеми — скоротити кількість органічного сміття та зменшити шкоду від видобутку природних ресурсів.
«Утилізація органічних відходів — це серйозний виклик, адже вони виділяють великі обсяги парникових газів, зокрема метан і вуглекислий газ, які сприяють зміні клімату», — пояснив інженер RMIT Раджів Ройчанд.
Будівництво у світі активно зростає, а разом з ним — і попит на бетон. Для його виробництва потрібно багато піску, який зазвичай добувають з річкових русел. Це шкодить екосистемам та виснажує природні ресурси.
«Швидке зростання попиту на пісок має великий вплив на довкілля. Ресурси обмежені, а видобуток піску створює довготривалі проблеми», — сказав інженер RMIT Джі Лі. — «Колообіг матеріалів може допомогти зменшити кількість відходів і зберегти природні ресурси».
Дослідники не можуть просто додати кавову гущу в бетон — вона виділяє речовини, які знижують його міцність. Тому вони застосували піроліз — нагрівання кавових відходів до понад 350 °C без доступу кисню.
Цей процес розкладає органічні сполуки й перетворює гущу на пористе вуглецеве вугілля — біочар. Його частинки добре з’єднуються з цементом, зміцнюючи матеріал. Коли відходи нагрівали до 500 °C, біочар виявився менш міцним, тож оптимальною стала нижча температура.
Науковці зауважили, що потрібно перевірити довговічність нового виду бетону. Зокрема, його тестують на стійкість до замерзання й відтавання, стирання, впливу води та інших навантажень. Команда також працює над отриманням біочару з інших відходів — деревини, харчових решток та сільськогосподарської продукції.
«Наше дослідження ще на початковому етапі, але результати відкривають інноваційний спосіб значно скоротити обсяг органічних відходів, які потрапляють на звалища», — зазначила інженерка RMIT Шеннон Кілмартін-Лінч.
