Учені університету Вільної держави (Південно-Африканська Республіка) окреслили зв’язок між виробництвом продовольства, пандеміями минулого і можливими майбутніми кризами, пише Feednavigator.
Численні зоонозні пандемії можна простежити, спостерігаючи, як люди взаємодіють із тваринами.
«Найсерйознішим був іспанський грип 1918 року, який почався у свиней і поширився на людину, – зауважив професор Роберт Брегг. – Все це пов’язане з поганим поводженням людини з тваринами».
Хоча деякі пандемії в минулому були викликані споживанням екзотичних тварин, важливо визнати роль, яку відіграють широко поширені методи ведення сільського господарства. Це, на думку професорки Алізе ле Ру, помічниці декана з природничих і сільськогосподарських наук, обумовлено попитом на доступне за ціною м’ясо, який зростає.
«Наш попит на м’ясо стимулює дешевші і менш контрольовані методи ведення сільського господарства, заганяючи все більше тварин на менші площі, при цьому їх годують усе менше і менше натуральними кормами», – зазначила вона.
Так, грип птиці і губчаста енцефалопатія ВРХ – яскраві приклади зоонозних захворювань, які легше поширюються за інтенсивної сільськогосподарської практики.
«Якби ми могли ставитися до м’яса як до ласощів, а не щоденного «правильного» харчування, ми могли б знизити тиск на довкілля і швидкість, з якою може розвинутися ще один зоонозний вірус», – переконана Алізе ле Ру.
На її думку, попередні пандемії можуть навчити людей, як реагувати на майбутні пандемії з точки зору суспільної охорони здоров’я. Проте для зниження ризику необхідні систематичні зміни в поведінці, вважає професорка.
Без вивчення поширення пандемій у минулому та їхнього зв’язку з інтенсивним тваринництвом ймовірні потенційно більш руйнівні спалахи захворювання у майбутньому, наголосив Роберт Брегг.
«Пандемій буде більше, і деякі вчені вважають, що [COVID-19] може стати лише генеральною репетицією справжньої великої пандемії», – зауважив він.
Як повідомлялося, собівартість м’яса бройлерів найнижча за щільності посадки 28 голів/кв. м.
