У селі Кудрявка, що неподалік Одеси, ветеран Збройних сил України Олександр Доброжанський розпочав нову сторінку свого життя, заснувавши крафтову сироварню. Після активної служби на фронті, трьох контузій і завершення успішної міської кар’єри, він вирішив залишити галасливу Одесу заради спокою, родини та роботи на землі.
Про це розповідає AgroReview
Від війни до фермерства: як змінились пріоритети
У 2014 році Олександр добровільно пішов захищати Україну. Повернувшись додому, він переосмислив цінності та зробив вибір на користь життя в селі. Попри матеріальні досягнення, такі як дві квартири в Одесі, ветеран зрозумів, що найбільшу цінність для нього мають родина та внутрішній спокій.
“Війна розставляє всі цінності на свої місця. Я зрозумів, що життя 24/7 із родиною цінніше за ті тисячі доларів зарплати. Я хочу прокидатися поруч із дружиною та жити без поспіху. Тому вирішив: ми не повертаємося у квартиру в Одесі, а починаємо налагоджувати своє життя в селі”, — розповідає Олександр.
Авторські сири: традиції та експерименти
Олександр називає свої сири «брутальними» — у його сховищах сьогодні зберігається близько 2,5 тонни продукції, серед якої копчені сири на щепі черешні, а також витримані чеддери, що за текстурою нагадують пармезан. Процес створення сирів для нього — це справжнє мистецтво, у якому велике значення мають навіть мінливі природні умови та настрій майстра.
Знання про сироваріння Олександр здобував у пастухів Каталонії, а також під час навчання у Швейцарії, Франції, Італії та Нідерландах. За його словами, на сироварні виготовляють лише два види сиру — твердий і пліснявий, дотримуючись стародавніх технологій без використання охолодження, стабілізаторів чи хлориду кальцію.
Основними клієнтами крафтової сироварні стали мешканці невеликих містечок і сіл, хоча спочатку Олександр планував працювати на великі міста. Найбільшим попитом користуються саме плісняві сири, що стало для майстра несподіванкою і водночас підтвердженням високої культури смаку серед українців.