Застосування технології, при якій загальну дозу азоту ділять на 2-3 частини (тобто дробне внесення), наразі досить поширене. Стандартом є застосування, що складається з двох доз, а третя, особливо для зернових, спрямована на якість зерна, пише Farmer.pl. І зауважує: а може, в одноразовому внесенні також є свої переваги?
Як зазначається, немає чіткого розподілу щодо того, коли і скільки азоту давати. Часто пропонується давати 50-60% запланованого азоту у першому внесенні а у друге внесення — вже решту норми.
«Однак сама частка азоту має бути скоригована відповідно до агрометеорологічних умов і форми внесеного добрива. Адже іноді при першому внесенні азоту можна внести меншу кількість діючої речовини (наприклад, 30% від загальної дози), якщо внесення відносно раннє, — такий прийом можна застосувати в регіоніх, де азотні добрива вносять уже зараз. З одного боку, ми підживимо рослини, які відновили вегетацію, і забезпечимо певний буфер безпеки «на потім», а з іншого боку, ми забезпечимо певну безпеку в контексті того, що це лише початок лютого, тож ще треба рахуватися з тим, що зима повернеться. Ми по-різному підійдемо до цього питання, якщо будемо вносити тільки нітратну та аміачну форму, і по-іншому, якщо включимо в технологію внесення добрив ще й амідну форму азоту. І чи є сенс в одноразовому внесенні?», — зазначає автор.
КАС: як правильно застосовувати, переваги добрива і актуальні ціни
Читати
І відповідає: у деяких випадках так — одноразове застосування азоту не тільки має свої переваги, а й іноді навіть рекомендується. З такою ситуацією стикалися, наприклад, рік тому. Тоді в лютому у Польщі вже була по-справжньому весняна погода. Насправді, єдиним фактором, який зупинив більшість фермерів від застосування азоту, стали умови — було волого, й це фактично перешкоджало виходу на поля. Тим часом рослини відновили інтенсивний розвиток у деяких регіонах (особливо на південному заході) приблизно на місяць пізніше. У цьому контексті внесення азоту, наприклад, під ріпак наприкінці лютого або на початку березня було вже значним запізненням. Тут слід зазначити, що на деяких ділянках ріпак почав цвісти наприкінці березня. Це важливо щодо азотного підживлення — цей поживний елемент має бути внесений у повному обсязі не пізніше, ніж за чотири тижні до цвітіння, щоб він був засвоєний рослинами до моменту цвітіння», — наголошують польські експерти.
Тому, кажуть вони, вносячи азот під ріпак рік тому, наприклад на початку березня, можна було б поставити собі запитання: а чи встигну розділити загальну дозу азоту на два прийоми?
«Тут багато залежить від регіону, і, мабуть, цього року буде так само. Звичайно, у південних регіонах де, як пізніше виявилося, рівень розкущеності був найбільшим, не було часу розділити N на дві частини. Тому порівняно часто фермери стикалися з ситуацією, коли внесення азоту базувалося лише на одній дозі, тобто вносили весь запланований азот без його розподілення. Виявилося, що посіви, де азот було внесено в досить в пізні терміни, але одноразово, показали кращі результати, ніж ті, де азот не тільки вносили із затримкою, а й розподіляли на дві дози», — йдеться у повідомленні.
Інша ситуація, якщо вносити одну за одною нітратну та амонійну форми, а потім амідні форми. Якщо вже так сталося, то відразу після внесення більш швидкорозчинних форм азоту треба вносити карбамід (азот в амідній формі). Ці внесення можна проводити одночасно, навіть в один день, каже автор. Однак, за його словами, це вже не одна доза азоту, а окремі внесення, які відразу йдуть одне за одним.
«Тому одноразове внесення азоту буде вдалим рішенням у ситуації, коли добриво внесено пізно, вже під час інтенсивної вегетації, а погодні умови сприяють високій динаміці розвитку посівів. Тоді поділ N на дві частини може бути не найкращим рішенням, оскільки на це просто немає часу. На полях, де спостерігаються великі втрати після зими, також іноді рекомендується внесення або великої дози, або й усього запланованого азоту за один прийом», — стверджують польські фахівці.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
