На базі сільськогосподарського кооперативу «Вітязь», що в Чугуївському районі на Харківщині, було закладено досліди щодо азотного підживлення озимої пшениці. Попередніми результатами поділився на своєму Ютуб-каналі доктор с.-г. наук Сергій Авраменко.
Загалом у господарстві за участі Сергія Авраменка було закладено 3 демонстраційні поля пшениці. На одному показано результати фунгіцидних обробок продуктами різних компаній. На другому — позакореневі підживлення, зокрема різні мікродобрива, карбамід по листу тощо. І ще на одному полі випробовували різні варіанти азотних підживлень.
На останньому полі, за словами Сергія Авраменка, було закладено 17 варіантів досліджень, в тому числі контроль.
«Також ми вносили селітру по 60 кг/га в діючій речовині, по мерзлоталому ґрунту. Також ми її вносили в друге підживлення уже, в фазі кущення, а також ділили 30 кг по мерзлоталому і 30 кг в фазі кущення. І ту ж саму дозу — 60 кг/га в д.р. — робили по карбаміду, по сульфату амонію і по КАСу. Додатково по КАСу були різні способи внсення: КАС обприскувачем, ін’єктором; чистий КАС, КАС з РКД. Також у нас були варіанти, де ми застосовували на перше підживлення по мерзоталому селітру, на друге — карбамід. А також варіанти: селітру змішували з сульфатом амонію, а на другому був карбамід. І ще одна контрольна ділянка», — розповів науковець.
І додав, що досліди робили у триразовій повторності.
Хоча результатів урожайності поки що немає, пшениця на ділянках ще не зібрала, але вже проміжні висновки з візуального огляду можна зробити.
Зокрема, перша ділянка була як контроль, але не зовсім без добрив, бо тут не було лише весняного внесення, а під час сівби внесено 25 кг/га азоту і 20 кг/га фосфору. Плюс ще восени було внесено 30 кг/га азоту. Тобто загальна норма азоту на цій контрольній ділянці в осінній період становила близько 55 кг по діючій речовині.
Якщо порівнювати цю контрольну ділянку з першою дослідною, де було ще підживлено пшеницю аміачною селітрою з дозою 60 кг/га по діючій речовині, то, за словами Сергія Авраменка, пшениця на контрольній ділянці почала трохи раніше підсихати, на дослідній вона трохи зеленіша. На цьому відмінності закінчуються. Так само не видно істотної різниці ні по густоті продуктивного стеблостою, ні пот кількості колосків, ні по кількості зернин у колосі.
Так само по інших ділянках — «на око» істотна різниця відсутня.
«У чому причина? Адже ми вносили достатню кількість азоту навесні, але чому різниці немає? А причина в тому, що ми вносили забагато багато азоту. Це про те, що я завжди кажу і у своїх попередніх відео, і на своїх семінарах. А саме, що для нашої посушливої зони максимальна норма азоту має становити 70 кг/га по діючій речовині. Тоді як на цих полях ми 55 кг внесли з осені і плюс ще 60 ми вносили навесні. Й оці додаткові 60 кг, незалежно від виду добрив, вони позитивного ефекту нам не дали», — пояснив фахівець.
І підкреслив, що це ще раз свідчить про високу доцільність застосування добрив в осіннє підживлення, а також внесення їх під час сівби.
«В тих зонах, де є непромивний режим ґрунту, тобто це вся східна частина України, частково центральна Україна і вся південна частина України, підживлення, всі весняні підживлення можна перенести сміливо на осінній період. Підживлення восени буде більш ефективне, ніж весняне підживлення. Ну і зайві витрати, якщо ви вносите більше ніж 70, максимум 90 кг по діючій речовини, в окремі роки 90 теж вистрелює, але в основному 70 кг — це верхня межа по азоту. Мається на увазі, повторюсь, по діючій речовині. Тобто немає сенсу вносити таку велику кількість добрив і так само немає смислу вносити ці добрива навесні, коли можна їх внести восени. Для регіонів із достатнім рівнем зволоження там інші будуть рекомендації. А в нас поки що так», — підкреслив Сергій Авраменко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
