Фото: із відкритих джерел
Українські тепличні господарства, що спеціалізуються на вирощуванні огірків, стикаються з енергетичними дефіцитами та суворими зимовими умовами, що впливає на їхню продуктивність і витрати.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Українське тепличне господарство, засноване у 2011 році, розширилося з 0,06 до 0,4 гектара і нині експлуатує вісім теплиць для вирощування огірків на гідропоніці. Основні сорти включають гладкі голландські гібриди та корнішони, які вирощуються на субстратах з мінеральної вати. Весь цикл вирощування від посіву до першого збору врожаю триває близько 60-65 днів.
Виробництво базується на системах контрольованого зрошення та фертигації. Вентиляційні та опалювальні системи регулюють клімат у теплицях, хоча сонячне світло залишається обмежуючим фактором.
Господарство виробляє близько 200 тонн огірків щорічно, з середньою врожайністю 50 кг на квадратний метр. Продукція переважно реалізується у західних регіонах України. Збір врожаю відбувається протягом року у два цикли: зима-весна та літо-осінь.
Цього сезону виробництво значно постраждало від енергетичних дефіцитів та сильних морозів. Витрати на опалення складають до 80% від загальних витрат на виробництво огірків, оскільки теплиці потребують постійного обігріву протягом приблизно двох місяців до початку плодоношення. Додаткові витрати, пов’язані з холодною погодою, досягли 500,000-600,000 гривень.
Перебої з електропостачанням ускладнили роботу, що зробило дизельні генератори та твердопаливні котли критично важливими. Котел, що працює з недостатньою потужністю, вимагав ручного завантаження дровами кожні 20 хвилин при температурі -25°C. Нічне споживання дров досягало 15-18 кубічних метрів.
Ринкові ціни відображають ці витрати. На початку сезону в середині лютого огірки продавалися приблизно за 180 гривень за кілограм, але зростання пропозиції знизило ціну до 130 гривень. Ціноутворення також залежить від імпорту, зокрема з Туреччини, де нижчі енергетичні витрати створюють конкурентну перевагу.