Фермерське господарство «Овочі Слобожанщини», засноване родиною переселенців з Харківщини, успішно адаптувалося на Івано-Франківщині та продовжує вирощувати овочі, кукурудзу і навіть кавуни — культуру, нетипову для регіону. Пише Економічна Правда.
До початку повномасштабного вторгнення господарство працювало поблизу Куп’янська на площі понад 1000 га. Після окупації регіону родина Федосієнків евакуювалася та тимчасово працювала на Київщині. У 2023 році фермери осіли в селі Студінка під Калушем, орендувавши 35 га землі. Вже у 2025-му площу збільшили до 65 га.
«Знайомий фермер з Броварів запропонував два гектари землі, „щоб не нудилися“. Ми засадили їх кавунами. Зупинилися в містечку під Києвом, але розуміли, що це тимчасово. Жевріла надія, що от-от усе закінчиться», — пригадує Інна Федосієнко, донька засновників господарства.
Фермери самостійно вирішують юридичні труднощі з оформленням паїв і пропонують селянам вигідні умови оренди. «Я знайшла цих власників і допомогла їм оформити документи на їх ділянки в рахунок майбутньої оренди. У деяких випадках оренда оплачена на три роки вперед, адже деколи доводилося проходити через суд», — розповідає вона.
На Прикарпатті вирощують кавуни ранніх сортів: Вогник, чорні, а також жовті — Ред ін голд та Жако. У 2024 році врожайність склала 40 т/га. Фермери прогнозують, що й цьогорічний показник буде не гіршим.
Вирощування кавунів у нових умовах складніше через нестачу сонця, потребу у розсаді та плівковому покритті.
«Чи вплинули квітневі заморозки на врожай? Вплинули на мою нервову систему. Ми мали висадити розсаду 10 травня, а зробили це 25-го», — жартує Інна.
Читати по темі: Пропозиція українського кавуна попри окупацію південних територій зростає
Водночас існує проблема з робочою силою:
«Теперішні 65 гектарів — це мало. Щоб постійно була робота і не було простоїв, потрібно 150 гектарів… За тиждень знову потрібні люди, а їх уже нема — знайшли собі щось інше або на заробітки поїхали».
Продукцію фермери продають як через власну точку на трасі між Калушем і Івано-Франківськом, так і через супермаркети. Проблем із реалізацією немає.
«Могли б продавати і п’ять фур кавунів на день, але для цього бракує людей. Навіть зарплати на рівні польських не приваблюють працівників. У полі важка й непрестижна робота», — підсумовує вона.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
