За різними оцінками, у 2022 році через окупацію південних областей Україна втратила близько 40% промислового виробництва овочів. Як зазначив В’ячеслав Шершун, директор і співвласник підприємства «Дзялів» (Вінницька обл.), у матеріалі на Latifundist.com, виробництво відреагувало так, як і загалом бізнес реагує на такі речі: ціни великі, ось і сіяли всі.
Водночас фермер наголосив, що його підприємство підійшло до вирощування овочів як до проєкту, розрахованого не на один рік.
Хоча В’ячеслав Шершун зізнається, що зайнятися вирощуванням цибулі теж спонукали привабливі ціни на овочі. А ще можливість отримувати стабільні врожаї завдяки зрошенню та диверсифікація бізнесу: якщо один напрямок не приносить бажаного прибутку в сезон, то його дасть інший.
Господарство на Вінниччині інвестувало у вирощування міскантуса — деталі розповів агроном
Читати
Агроном Владислав Пальчевський розповів, що від задуму до втілення проєкту в життя пройшло 10 днів. За цей час встигли придбати грядкоутворювач та сівалку іноземного виробництва, зробити каптаж джерела, який дозволив отримувати 35 м3 води за годину і поливати поле.
Цибулю «Дзялів» вирощує другий рік. Починали з 12 га, а цього року площі збільшили до 45 га, з яких зібрали близько 2,5 тис. т (врожайність 40-50 т/га). На наступний рік площу розширять ще на 5 га.
Владислав Пальчевський відмічає, що головне у вирощуванні цибулі волога, від якої залежить поява дружніх сходів. На наступний день після сівби поле обов’язково треба поливати незалежно від того є волога у ґрунті, чи не має.
Фахівці господарства зазначають, що якщо у південних областях ґрунт під посів готують навесні, то на Вінниччині це треба робити восени. В регіоні переважають суглинки, тому без дощу — ґрунт суцільна грудка, а після дощу тиждень стоїть болото. Важливо також дотримуватись термінів сівби. «Дзялів» мало невдалий експеримент з вирощуванням озимої цибулі саме через невчасний посів. В регіоні її треба сіяти у 20 числах серпня, а підприємство через затримку зрошувального обладнання посіяло тільки 5 вересня. Через це отримало погані сходи.
Потрібна також спеціальна техніка. Щоб посадити і зібрати цибулю потрібні грядкоутворювач, сівалка, обприскувач, косарка, за допомогою якої викопують плоди та збиральний комбайн.
Наявність холодильних камер дозволяє підприємству продавати цибулю у пікові ціни. Як показали минули два роки, зазвичай ціна починає рости у січні-лютому.
Хоча, як зізнається В’ячеслав Шершун, ціна навесні може вирости удвічі, а може залишитися на тому ж рівні. Для порівняння наводить таку статистику: якщо ще два роки тому у жовтні цибулю продавали оптом по 25 грн/кг, то в минулому році по 6 грн/кг, а зараз по 12 грн/кг. Витрати на 1 га складають біля 120-140 тис. грн з урахуванням вже завезеної продукції в овочесховище. Не дивлячись на такі витрати, директор підприємства каже, що це маржинальне виробництво.
«Вирощуємо два сорти пізньої цибулі, які можемо закладати на зберігання, та один ранній. Основні вимоги до цибулі від торговельних мереж — від 4 до 8 см в діаметрі. Може бути відхилення, але не більше 5%. А основне — суха цибуля, добре «одягнена» і затягнута шийка», — каже Владислав Пальчевський.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
