17 січня ЄС підписав найбільшу в своїй історії угоду про вільну торгівлю з південноамериканським об’єднанням МЕРКОСУР, до якого входять Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай та Болівія. Аграрії Франції, Польщі, Угорщини, Австрії та інших країн відверто бояться напливу дешевої агропродукції з МЕРКОСУР, просування угоди супроводжується масштабними протестами.
Водночас польський аналітик Мирослав Марчіняк у блозі на Latifundist.com зазначив, що МЕРКОСУР уже багато років присутній у Європі. Експерт пояснив, у чому ж головна проблема.
Він зазначив, що найбільша проблема — у підході європарламентарів до сільського господарства ЄС, яке через їхні дії з року в рік втрачає конкурентоспроможність.
Фермерам і суспільству нав’язали думку, що вони мають бути більш «еко». Запроваджуються дедалі жорсткіші норми, вилучаються чергові діючі речовини, що підвищує витрати на вирощування, каже експерт.
«Але водночас брюссельських ухвалювачів рішень не турбує те, що вже багато років до ЄС надходять товари з третіх країн, вироблені за зовсім іншими стандартами. Чи гіршими? Якщо ті самі політики роками допускають їх на спільний ринок, то, мабуть, ні. Запитання до політиків, а насамперед до європарламентарів, які сьогодні так гучно протестують проти потенційного напливу неякісної продукції. А що ви зробили, щоб зупинити цей імпорт у попередні роки? Адже зернові, олійні, м’ясо роками в’їжджають до ЄС», — зауважив Мирослав Марчіняк.
Він підкреслив: якщо погоджувалися на імпорт товарів, вироблених за іншими стандартами, то що зробили, аби компенсувати це фермерам ЄС?
«Готовий посперечатися, що більшість із вас навіть не знає, що ця сировина вже присутня в ЄС. Багато хто з вас зацікавився темою, бо бачить у цьому шанс здобути політичний капітал. Точно так само виглядала публічна дискусія у випадку напливу зерна з України. Найважливішим був список імпортерів. Політиків і мейнстримні медіа не цікавила суть питання. Ніхто не з’ясовував, чому так сталося і як цьому можна було запобігти», — наголосив аналітик.