Резистентність до гербіцидів у бур’янів стає все більш поширеною проблемою, що вимагає комплексного підходу до управління. AHDB надає рекомендації щодо ефективного управління цією загрозою.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
На заходах AHDB, присвячених управлінню резистентністю до пестицидів, обговорювалися питання резистентності бур’янів до гербіцидів. Виступи експертів ADAS, Лінн Татнелл, Сари Кук та Джона Куссанса, підкреслили важливість своєчасного управління цією проблемою.
Резистентність у злакових бур’янах
Випадки резистентності до гербіцидів підтверджені у кількох видів злакових бур’янів у Великій Британії. Найбільш проблемними є чорний овес та італійський райграс, які демонструють стійкість до гербіцидів груп 1 і 2 після сходів, а також зростаючу резистентність до хімії груп 3 і 15 до сходів.
Дослідження, проведені ADAS, виявили випадки резистентності до гліфосату в італійському райграсі, що викликає занепокоєння щодо контролю бур’янів. Bayer Crop Science продовжить фінансувати цільові тести, щоб визначити масштаби проблеми.
Резистентність у широколистих бур’янах
Резистентність у широколистих бур’янах також добре відома. У Великій Британії підтверджені випадки, що впливають на групу 2, включаючи сульфонілсечовини та триазолопіримідини. Вразливі види включають мак, зірочник, ромашку та осот.
Мінімізація ризиків резистентності
Для мінімізації ризиків резистентності важливо використовувати різноманітні підходи, як хімічні, так і нехімічні. Це включає різноманітні сівозміни, стратегії обробітку ґрунту та відкладену сівбу. У гербіцидних програмах слід змішувати, чергувати та обертати механізми дії.
Лінн Татнелл наголошує: “Якщо ви бачите живі рослини поруч із загиблими після застосування гербіциду, це ключова ознака резистентності”. Важливо виявляти та видаляти виживші рослини, щоб запобігти їх розмноженню.