Фото: із відкритих джерел
Французький інститут INRAE протягом 10 років випробовував дев’ять систем землеробства без застосування будь-яких пестицидів, включно з протруйниками. У частині локацій такі системи показали прийнятну рентабельність, а в окремі роки — врожайність на рівні або вище за «конвенційні» схеми, однак ключовими ризиками залишилися контроль бур’янів і посуха.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
У Франції завершили 10-річне дослідження, яке оцінювало, чи можуть системи землеробства працювати без застосування пестицидів і водночас залишатися економічно життєздатними. Проєкт очолював національний інститут агрономічних і екологічних досліджень INRAE. У межах роботи проаналізували дев’ять систем (рільничі та змішані) у різних регіонах країни.
Випробування проєктували спільно з фермерами та агроконсультантами в експериментальних підрозділах. Підхід базувався на принципах агроекологічного захисту рослин: профілактика хвороб, опора на біорізноманіття та поліпшення/збереження здоров’я ґрунту. Мінеральні добрива при цьому дозволялися. Мета — «нуль пестицидів» за одночасного зниження біотичного стресу (шкідники, хвороби, бур’яни). Ротації в досліді тривали від 5 до 9 років. Важлива деталь: не застосовували навіть біологічні пестициди.
Загалом у дослідженні зазначають, що врожайність у безпестицидних системах часто була нижчою, ніж у конвенційних схемах із хімічним захистом. Водночас у частині випадків показники досягали рівня конвенційних або перевищували його — залежно від культури, року та конкретної локації.
Врожайність: нижча в середньому, але з «вікнами» паритету
На прикладі пшениці хлібної (bread wheat) у матеріалі наведено порівняння середніх рівнів урожайності: конвенційні системи — приблизно 500–700 г/м², безпестицидні — приблизно 400–600 г/м², органічні — 250–300 г/м².
Однак у певні роки безпестицидні варіанти демонстрували паритет або перевагу. Зокрема, на фермі Auzeville у 2018 році безпестицидна пшениця досягла 500 г/м², тоді як конвенційний варіант залишався близько 400 г/м². Також у матеріалі згадано, що безпестицидна тверда пшениця (durum wheat) виходила на рівень конвенційної у 2017 році, а тритикале перевищувало конвенційні показники у 2016 та 2019 роках.
Окремо підкреслено, що цільові показники врожайності в багатьох «site-years» досягалися навіть для культур, які вважають сильно залежними від пестицидів, зокрема ріпаку, цукрового буряку та картоплі.
Цукровий буряк без інсектицидів: результат вищий за початкові очікування
Для цукрового буряку (Beta vulgaris L.) на старті закладали оцінку потенційних втрат урожаю на рівні 50%. У матеріалі зазначено, що фермери вважають культуру сильно залежною від інсектицидів, зокрема неонікотиноїдів. Водночас за три сезони врожайність безпестицидного буряку була вдвічі вищою за початково очікувану та відповідала врожайності конвенційного буряку в регіоні в ті самі сезони.
У контексті Франції автори матеріалу також нагадують: неонікотиноїди забороняли через занепокоєння щодо впливу на здоров’я, але у 2025 році їх повторно дозволили у відповідь на значні пошкодження посівів цукрового буряку.
Що заважало стабільності результатів
Серед головних чинників, які підривали стабільність урожайності безпестицидних систем у різних локаціях і сезонах, у матеріалі названо неефективні плани контролю бур’янів та посуху. Контроль бур’янів у частині випадків був настільки складним, що інколи доводилося вдаватися до оранки.
Ще один важливий висновок для практиків: попри побоювання учасників щодо можливого накопичення шкідників із часом, за десятиліття безпестицидного менеджменту не зафіксували суттєвого зростання шкодочинності шкідників чи хвороб, а також помітних змін у популяціях патогенів або тваринних шкідників.
Економіка: прибутковість залежала від типу господарства та локації
За даними матеріалу, за 10 років безпестицидні рільничі системи на чотирьох локаціях (Auzeville, Bretenie8re, Estre9es-Mons і Grignon) забезпечили «задовільну» чисту маржу. У 45% випадків оцінений дохід був удвічі або втричі вищим за мінімальну зарплату у Франції, у 35% — перевищував її більш ніж утричі, у 20% — дорівнював мінімальній зарплаті або був удвічі вищим.
Гірші результати (4 з 9 господарств) у матеріалі пов’язують зі змішаними фермами: на їхню прибутковість впливали не лише показники рослинництва, а й економіка тваринництва. На майданчиках Le Rheu, Lusignan, Nouzilly та Mauguio чисті доходи опускалися нижче рівня однієї мінімальної зарплати.
Які практики застосовували у безпестицидних системах
У матеріалі виділено два базові елементи експерименту: повне виключення всіх пестицидів (включно з протруюванням насіння) та вимога включати в сівозміни культури, характерні для типових господарств кожного регіону, зокрема для систем, інтегрованих із тваринництвом.
У сівозміни вводили багаторічні види як у чистих посівах, так і в змішаних: люцерну (Medicago sativa), еспарцет (Onobrychis viciifolia), конюшину червону (Trifolium pratense) і білу (Trifolium repens), райграс (Lolium perenne) та «sweet grass» (Hierochloe odorata). Їх використовували як тимчасові луки до трьох років. Також обов’язковою була наявність щонайменше одного елемента агроекологічної інфраструктури — трав’яної смуги, живоплоту або квіткової смуги.
Послідовності культур були більш диверсифікованими, ніж типові для французького рільництва. Ключовою профілактикою проти шкідників у матеріалі названо саме диверсифікацію: введення нових культур (зокрема сої та конопель), різні строки сівби, використання стійких або толерантних сортів, а також комплекс механічних методів контролю бур’янів. Окремо зазначено, що обробіток ґрунту, інтеркропінг, relaycropping і висів покривних культур можуть додатково підтримувати здоров’я ґрунту, зберігаючи його хімічні та біологічні властивості.
Що це означає для агровиробників
Матеріал показує, що «нуль пестицидів» у рільництві може працювати як технологічно, так і економічно — але не як універсальний рецепт. Найвразливішими місцями залишаються контроль бур’янів і погодні ризики (зокрема посуха), а фінансовий результат суттєво залежить від структури господарства (рільниче чи змішане) та конкретної локації.
«…хоча регулювання пестицидів у сільському господарстві ЄС призвело до вилучення з ринку значної кількості небезпечних і широко використовуваних речовин (…), потрібен “дисруптивний” зсув — наприклад, прагнення до повністю безпестицидного вирощування — щоб досягти глибокої трансформації».
За висновками, наведеними в матеріалі, для масштабування таких підходів потрібні диверсифікація культур, довші сівозміни, розвиток цільових каналів збуту та «справедлива» економічна оцінка продукції, а також підтримка з боку державної політики.