Про це повідомляє Суспільне.
Володимир чекав, коли його село звільнять від росіян. Але в результаті довелося все залишати та виїжджати з тим, що міг донести в руках.
«У мене можна було цеглиною від хати докинути до моря, до води. Там у мене був дім двоповерховий з двома санвузлами. Там у мене був закладений виноградник, перший виноградник я посадив у 2006 році на Азові, розвив його до 100 кущів, планувались: винарня, сироварня, бо я маю хист до цього», – розповідає пан Володимир.
Обрав північ України, бо звідси родом. У 57 років він вдруге розпочав все з нуля.
Із 33 сортів винограду, 27 – столові. Наймолодші кущі чоловік посадив два роки тому. Вони дали перші, сигнальні плоди. Технічних, винних сортів – шість. Всі технічні сорти у його саду – білі.
«Ґрунти та клімат не підходять для червоних вин, класичних. Для душі можна чорнило зробити. Але так, щоб можна було відправити на дегустаційну комісію, щоб воно було справжнім вином – тільки білі», – зауважив виноградар.
Столовий виноград уже розпродав. Той, що ще на кущах, також проданий.
«Я вже думаю: доведеться ховатись по селу і по окрузі, бо не всім вистачить. Я продаю по 100 грн. Люди приїздять, показують: оцей, оцей, я відрізав. Їм це подобається. Це така маркетингова стратегія – продавати на кущі», – зауважує пан Володимир.