Для агросектора України важливими питаннями є адаптація виробництва до вимог ЄС та програми підтримки, які продовжує впроваджувати уряд разом із міжнародними партнерами. Про це в ефірі національного телемарафону розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Основна фінансова допомога аграріям надається через державну кредитну програму «5-7-9», яка залишається важливим інструментом для малого та середнього бізнесу.
«Кредити «5-7-9» — це дійсно важлива і правильна програма. Ми зі свого боку зверталися з проханням збільшити у новому сезоні, з березня 2025 року, кредитний ліміт з 90 млн грн до 150 мільйонів гривень на одне підприємство, оскільки фінансові витрати зросли, і це б прискорило вихід із кризи. Адже аграрії, які постраждали через війну, впродовж двох років працювали в умовах збитків, використовуючи власні фінансові ресурси для виживання, а не для розвитку," — зазначив заступник голови ВАР.
Окремої підтримки потребують аграрії, які працюють на фронтових і прифронтових територіях. Для них діє програма компенсації: 1 000 гривень на гектар на прифронтових територіях і до 2 000 гривень на гектар у зонах бойових дій. Проте ці суми є недостатніми.
"Виробники провели посівну, але сталася посуха, а зараз багато з них змушені залишати поля і виїжджати через атаки росіян. Компенсація на таких територіях є критично важливою, її потрібно суттєво збільшити на один гектар," — підкреслив Денис Марчук.
Заступник голови ВАР також розповів про складний процес євроінтеграції аграрного сектору України та наголосив на необхідності адаптації продукції, зокрема молочної, до стандартів Європейського Союзу.
"Молочне виробництво активно розвивається, оскільки в рамках євроінтеграції необхідно досягти рівня молока екстракласу. Високі стандарти ЄС щодо якості харчових продуктів можуть бути забезпечені саме промисловими виробниками. Розширення експорту до Європи відкриває нові можливості для української продукції, зокрема на китайському ринку, який відомий своєю вибагливістю до якості. Якщо наші стандарти будуть визнані в ЄС, це створить умови для виходу на інші азійські ринки, що є надзвичайно перспективним. Окрім того, молочно-товарні комплекси створюють нові робочі місця, що сприятиме поверненню українців з-за кордону та розвитку сільської інфраструктури. З точки зору фінансових інвестицій, це дуже перспективний напрямок," — вважає заступник голови ВАР.
Серед основних викликів євроінтеграції експерт виділив жорсткі вимоги ЄС, які стосуються використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Європейські фермери вже протестували проти цих вимог, оскільки вони є досить суворими.
"ЄС компенсує своїм фермерам витрати на виконання вимог "зеленого курсу", але Україна, поки не будучи членом ЄС, не має можливості отримувати такі компенсації. Тому всі фінансові витрати лягають на наших товаровиробників," — зазначив Денис Марчук.
За його словами, процес євроінтеграції важливий для українського аграрного сектору, і Україна активно працює над адаптацією до вимог ЄС.
