Про це повідомив директор ННЦ «Інститут бджільництва ім. Ф. Прокоповича» Володимир Постоєнко, передає Інтерфакс-Україна.
«Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед із неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом – соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектар, і розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, яка в різних регіонах становила 15-20%, а інколи й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%», – розповів учений.
За його інформацією, такого високого рівня смертності бджолосімей в Україні до війни не спостерігалося. Раніше її пов’язували переважно з відсутністю інформації щодо проведення аграріями хімічної обробки полів. Смертність бджіл від пестицидів була значною і в різних регіонах. Проте держава впровадила низку законодавчих ініціатив, які дають змогу бджолярам відстоювати свої права в судах.
Постоєнко зазначив, що смертність бджіл від вірусів і хвороб в Україні до війни була невисокою, у державі вирощували лише бджіл вітчизняної селекції. Ситуація погіршилася, оскільки у виробництво почали впроваджувати іноземні породи бджіл, які не мають необхідної стійкості перед наявними регіональними захворюваннями.
Директор інституту звернув увагу, що галузь бджільництва України, як і низка інших, не має достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, а решта 95% представлені домогосподарствами. Вони не поспішають реєструвати свої пасіки, тож звітність про їхню діяльність є приблизною.
«До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей… Крім того, неофіційна статистика говорить, що ті пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% загальної кількості пасік України до війни», – додав експерт.