Україна експортує до Євросоюзу агропродукції на 12,7 млрд євро, а імпортує – на 3,5 млрд євро, більшість з них товари з доданою вартістю. Крім того, з ЄС надходять товари виробничого призначення на близько 7 млрд євро, переважна більшість – продукти з доданою вартістю, зокрема добрива, машини, обладнання тощо, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олега Хоменка, вплив українського агроекспорту на європейський ринок є мінімальним: якщо проаналізувати європейське споживання та частку українського імпорту в ньому, то цифри знаходяться в межах до 10%: пшениця – 6%, цукор – 3%, м‘ясо птиці – 2%, яйця – 1%. І якщо порахувати це в реальних цифрах, то на 1 європейського споживача в рік припадає до 2-х українських яєць, менше 20 курячих нагетсів, та до 30 чашок чаю чи кави з 1 ложкою українського цукру.
Тож нещодавні протестні настрої в Європі пов’язані не стільки з українським агроекспортом, скільки з політичною ситуацією та наративами, які використовують певні європейські фермерські асоціації для отримання кращих преференцій від ЄС. Наприклад, французькі фермери активно виступали за заборону українського цукру, хоча основний імпорт цукру до Франції йде з Бразилії, де багато заводів належать французьким власникам, що вказує на протекціонізм власного бізнесу.
Крім цього, одним із наративів є питання дотацій. Існує побоювання європейських фермерів щодо зменшення їхніх дотацій у разі вступу України, оскільки наша держава має велику кількість земель в обробітку. Але це безпідставні хвилювання, бо український агросектор і без дотаційних програм має високу конкурентоспроможність, розвиваючись близько 20 років практично без державної бюджетної підтримки.
«Для розвіювання міфів та налагодження діалогу українському агробізнесу та державі необхідно стійко та систематично доносити до європейських колег думку, що спільна діяльність агросекторів України й ЄС може створити потужну синергію для забезпечення світового попиту на продовольство та розбудову тіснішої співпраці з країнами Глобального Півдня», – підсумував Олег Хоменко.