Згідно з дослідженням аналітиків Imarc Group, у 2024 році світовий ринок ефірних олій оцінюється у понад 13 мільярдів доларів, а за кілька років ця сума може подвоїтись. Найбільший споживач — Європа.
Підприємець із Вінничини Станіслав Розсоха займається цією культурою вже 10 років. Об’єднав кількох партнерів в кооператив, збільшив площі вп’ятеро, а доходи — в шість разів, з одного мільйона до шести мільйонів гривень за рік.
Як це йому вдалося — Станіслав Розсоха розповів в інтерв’ю Delo.ua.
«Лаванди у нас близько трьох гектарів. Вона безумовно важлива, але не є абсолютним пріоритетом і стоїть на рівні з іншими культурами. Всього у нас зараз 15 гектарів, з яких три під лаванду, шість — під шипшину, два під корінь пʼятипала, два гектара вишні, один під ягоди та один під бузину», — каже Станіслав Розсоха.
Лаванда, запевняє він, точно одна з найвигідніших культур. Один раз посадив — і урожай можна збирати впродовж 20-25 років. Але все залежить від того, на якому етапі реалізувати. Можна просто продати в сухому вигляді — квіточку окремо, солому окремо — вони мають різну ціну. А можна йти далі: отримати гідролати, ефірну олію. Кожен етап дає додану вартість, і це відчутно.
«Ефірну олію із лаванди можна продати за 100-110 $/л, залежно від якості. Врожайність — 70-90 л/га. Тому, якщо вимірювати доходом із одного гектару, реальна цифра це приблизно $10 тисяч, тобто трохи більше 0,4 млн. гривень, а не мільйон гривень, як дехто говорить», — пояснив Станіслав Розсоха.
Зі збільшенням площ зростають і доходи. Починали з товарообігу трохи більше мільйона гривень на рік, а максимум, якого досягли до повномасштабного вторгнення, становив 5 мільйонів.
Читати по темі: Лікарські рослини: чи варто братися за цю нішу в Україні і чи можна заробити?
Звісно, війна внесла свої корективи. Попит тимчасово впав. Але зараз ситуація потроху стабілізується і кількість замовлень збільшується.
«Зараз ми вже вийшли на показник майже 6 мільйонів гривень і плануємо подальше зростання. Активно розвиваємо інтернет-магазин. Крім того, маємо багато незавершеного виробництва — нові ділянки поки що не дають повноцінного врожаю. Але вже за 2-3 роки очікуємо, що наші доходи як мінімум подвояться», — каже аграрій.
Раніше лаванду вирощували на великих площах у Криму, але після анексії Україна втратила ці господарства. Нині в країні залишився лише невеликий відсоток виробників, які займають ці ніші, але глобально — галузь фактично з нуля починає відбудовуватися. А потреба є. Люди все частіше обирають натуральну продукцію.
Головні агроновини України та світу 
Олена Басанець, SuperAgronom.com