На Вінниччині виробляють борошно за давньою технологією – на кам’яних жорнах

  • Коментарі запису:0 Коментарів | 
  • Переглядів: 26
Ви зараз переглядаєте На Вінниччині виробляють борошно за давньою технологією – на кам’яних жорнах

Про це повідомляє Суспільне.

Зазначається, що коли подружжя купило млин, споруда була фактично напівзруйнованою: протікав дах, гнили підлоги, механізми не працювали. Сьогодні тут запрацювало крафтове виробництво «Сивий млин 1825», де зерно мелють на кам’яних жорнах за давньою технологією.

«По суті, ми придбали саме приміщення в частково зруйнованому стані. Тут були частини механізмів, але, на жаль, не всі. Збереглися кам’яні жорна та частина тогочасних дерев’яних конструкцій. Усе інше – підлогу, дах – потрібно було відновлювати. Наразі це жорновий млин, відтворений за давніми традиціями», – розповів власник крафтового виробництва борошна Микола Кузь.

За словами чоловіка, помел зерна здійснюється за допомогою кам’яних жорен. Після перемелювання борошно потрапляє до просіювача, де воно розділяється на гатунки: вищий, перший, другий і висівку.

Архівні документи свідчать, що перші млини на річці Мурафа у Клекотині почали працювати ще у 1799 році. Один із них і став основою сучасного відродженого виробництва.

Відновлений млин працює на жорнах, які обертаються повільніше, ніж сучасні механізовані млини. За словами Олени Кузь, такий спосіб помолу дозволяє зерну не перегріватися і зберігати природну структуру.

«Наше борошно з жорнового помелу містить багато вітамінів, білків, жирів та заліза, що є дуже корисним для організму. Воно відрізняється від продукції іншого способу помелу. За день ми можемо перемолоти до 200 кілограмів борошна», – пояснила Олена Кузь.

Особливу увагу подружжя приділяє пошуку якісного зерна.

«Ми закуповуємо пшеницю у місцевих аграріїв, адже після кількох аналізів з’ясували: не всі сорти підходять для нашого борошна. У зерні має бути високий вміст білка та клейковини. Це був складний процес: купували зерно, здавали на аналізи, отримували незадовільні результати й продовжували пошуки. Найважче для нас було показати людям цінність цього борошна, розповісти про традиції та довести, чому воно найкраще, якісне й потрібне для організму», – розповіла жінка.

Нині «Сивий млин 1825» працює у форматі міні-виробництва. Продукцію вже замовляють пекарні, які спеціалізуються на хлібі на заквасках. Родина також працює над створенням власної пекарні, щоб пропонувати покупцям не лише борошно, а й готовий хліб за давніми українськими рецептами.

agro-business

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь