Часто падалицю ріпаку агроном не сприймають серйозно. Мовляв, буде добрий сидерат. І певною мірою це правда, адже з позиції ґрунтоутворення наявність будь-якої рослинності на полі — це добре, тож навіть падалиця може збільшувати вміст органічної речовини у ґрунті. Однак з позиції технології вирощування с/г культур наявність падалиці приносить значні ризики та втрати для наступних культур у сівозміні.
На цьому наголошують фахівці FD Seeds на своїй сторінці в мережі Facebook.
Вони зазначають, що наявність падалиці ріпаку спричиняє цілу низку проблем:
- Зменшення кількості мікоризних грибів і «стерилізація» ґрунту.
«Якщо у вас на середній мікробіологічній активності ґрунту після ріпаку кукурудза — вона буде фіолетового кольору. Не через мороз. Не через низькій вміст фосфору, якого може бути гарний рівень. А через те, що нормальні звʼязки з мікоризними грибами кукурудза починає утворювати на 3-4 листки пізніше. Ця «яма» з живлення може забрати до 2 т/га кукурудзи, що істотно», — пояснюють фахівці.
- Накопичення хвороб та шкідників.
«Падалиця є «резервуаром» збудників хвороб, оскільки має спільні хвороби з культурами в сівозміні. Пожнивні сходи падалиці — це, по суті, загущені сходи польової культури, які не мають жодного фунгіцидного захисту та є «містком» для передачі хвороб наступним культурам. Іншими словами, падалиця допомагає патогенам виживати ефективніше», — йдеться у повідомленні.
- Конкуренція з наступною культурою сівозміни. Густота падалиці в рази (іноді в десятки разів) більша від початкової норми висіву основної культури. Звідси — конкуренція за вологу та поживні речовини.
Фахівці називають декілька способів боротьби з падалицею ріпаку:
- Застосування гербіцидів після збирання основної культури (гліфосат, синтетичні ауксини інші). Мінуси — необхідність застосування у невелику фазу рослин, потенційні температурні обмеження та наявність вологи (на рослини, що перебувають у стресі через посуху / температуру, такий спосіб діятиме недостатньо ефективно).
- Ґрунтообробіток. Забирати декілька хвиль падалиці, здійснюючи культивацію/дискування. Мінус — значна втрата вологи при кожному проході техніки.
Фахівці пропонують ще один варіант, який дає змогу боротись із падалицею ріпаку, одночасно зберігаючи вологу та здоров’я ґрунтів — висівання суміші покривних культур відразу після збирання ріпаку. Вони радять такий набір культур у суміші: конюшина олександрійська, суданська трава, фацелія, льон, чорний овес.
І називають її переваги:
- Застосування такої суміші нівелює негативний вплив «стерилізації» ґрунту, який завжди є після хрестоцвітих культур на всіх «мікоризних» культурах.
- Можливість отримати сходи і достатню біомасу в умовах недостатньої кількості вологи.
- За рахунок наявності у складі суміші фацелії та конюшини олександрійської можливо отримати до 40-50 кг азоту на гектар.
Фахівці додають, що після сівби суміші, у фазі двох справжніх листків ріпаку, слід застосувати МЦПА в нормі 0,4-0,6 л/га, щоб знищити падалицю ріпаку, яка встигла зійти. Наступні хвилі будуть переважно пригнічені сидератами та не зможуть розвинутись, залишивши поле чистим.
Служба новин
