Фото: із відкритих джерел
Пакистанський сектор томатів стикається з ризиками, пов’язаними із забрудненням важкими металами, що може вплинути на безпеку харчових продуктів та експортний потенціал країни.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Пакистанський сектор томатів опинився під загрозою через забруднення важкими металами, що викликає занепокоєння щодо безпеки харчових продуктів, стабільності доходів фермерів та безперервності експорту. Щорічне виробництво томатів у країні перевищує 569 тисяч тонн, а експортні доходи становлять понад 100 мільйонів доларів США. Ця культура підтримує засоби до існування багатьох дрібних фермерів.
Забруднення сільськогосподарських ґрунтів та води для зрошення посилилося в останні роки, особливо в районах, що зазнали впливу промислової діяльності. Розширення шкіряних заводів у містах, таких як Сіалкот, Касур та Лахор, призвело до викиду важких металів у навколишні канали та поля. Небезпечні елементи, такі як хром, кадмій та свинець, поглинаються томатами і можуть накопичуватися в їстівній частині плодів.
Тахір Накаш, доцент Інституту молекулярної біології та біотехнології університету Бахауддін Закарія в Мултані, зазначив, що томати особливо вразливі через свої характеристики. “Ситуація ускладнюється тим, що томати мають відносно високий коефіцієнт переносу металів, що робить їх особливо чутливими до накопичення цих токсичних металів”, — сказав він. Накаш також попередив, що фермери можуть зіткнутися зі зниженням врожайності до 50% разом із погіршенням якості плодів.
Рівні забруднення, зафіксовані в певних виробничих районах, перевищують допустимі пороги, визначені міжнародними стандартами, включаючи Кодекс Аліментаріус та Європейський Союз. Це може вплинути як на внутрішню безпеку харчових продуктів, так і на конкурентоспроможність пакистанського експорту томатів. “Ризики виходять за межі торгівлі”, — сказав Накаш, посилаючись на потенційні загрози для здоров’я населення, пов’язані з місцевим споживанням забрудненої продукції.
Дослідження спрямовані на пошук альтернатив традиційним методам очищення. За словами Накаша, спільно з Шеньянським педагогічним університетом у Китаї розробляється система, що зосереджується на біологічних підходах до детоксикації ґрунту. Робота включає комбіноване використання мікроорганізмів та рослин для обмеження поглинання кадмію, який визначено як ключовий забруднювач у промислових зонах.
Метою є запобігання потраплянню кадмію в томати та накопиченню в тканинах плодів. Накаш зазначив, що його участь у програмі навчання з екологічного та зеленого розвитку в Шеньянському педагогічному університеті минулого року сприяла напрямку проекту. “Це змусило мене задуматися не лише про те, як видалити важкі метали з ґрунту, але й як управляти залишками після процесу біоремедіації”, — сказав він. Він додав, що відновлені метали можуть потенційно використовуватися для обробки.
Триваючі дослідження мають на меті вирішити виробничі ризики, пов’язані із забрудненням, зберігаючи при цьому рівні виробництва та доступ до ринку для сектора томатів.