Кредит не завжди є оптимальним рішенням для розвитку господарства, навіть якщо банк готовий його надати на привабливих умовах. Марія Думчак наголосила на критичній важливості аналізу внутрішніх ресурсів перед зверненням за зовнішнім фінансуванням.
Ключове правило, яке експертка виносить на перше місце — кредит варто брати тільки після використання всіх внутрішніх резервів бізнесу. На превеликий жаль, підприємці не завжди звертають увагу на внутрішні резерви, хоча це має бути першим кроком. Спочатку потрібно проаналізувати власний фінансовий стан і перевірити, чи немає всередині бізнесу коштів, які десь законсервовані, неефективно використовуються або просто не помічені.
Внутрішні резерви можуть приховуватися в різних місцях. Це може бути зайва готова продукція на складах, яку можна реалізувати замість зберігання. Дебіторська заборгованість, яку потрібно активніше збирати. Основні засоби, які не використовуються і можуть бути продані або здані в оренду. Неефективні витрати, які можна скоротити без шкоди для виробництва.
Тільки після ретельного аналізу ситуації та використання внутрішніх можливостей варто розглядати варіанти кредитування або залучення інших зовнішніх ресурсів. Експертка пояснила логіку такого підходу — внутрішні резерви завжди дешевші за зовнішнє фінансування, адже не потрібно платити відсотки чи ділитися часткою бізнесу.
Кредит має чітке призначення і конкретні ситуації, коли він справді доцільний. Перша категорія — інвестиції в розвиток. Це купівля основних засобів, техніки, транспорту, модернізація обладнання, будівництво або реконструкція приміщень, необхідних для господарської діяльності. Такі інвестиції створюють довгострокову цінність і збільшують продуктивність господарства.
Друга категорія — обігові кошти для покриття поточних операцій і зобов’язань за кешфлоу. Особливо актуально для сезонних бізнесів, якими є більшість аграрних підприємств. Навесні потрібні великі витрати на посівну, а дохід надійде тільки після збору врожаю. Короткостроковий кредит на обігові кошти допомагає пережити цей період без касових розривів.
Третя категорія — державна підтримка через програми типу 5-7-9, де частину відсоткової ставки покриває держава. Це робить кредит відносно дешевим порівняно з комерційними стандартними пропозиціями. Для пріоритетних напрямків, до яких входить агросектор, ставка знижується до 7-9 відсотків, що значно нижче ринкових.
Четверта категорія — збільшення потужностей, масштабування бізнесу. Якщо господарство вичерпало можливості для зростання за рахунок внутрішніх ресурсів і є чіткий план, як використати додаткові потужності для збільшення доходів, кредит може бути виправданим. Головне — щоб збільшення доходів перевищувало вартість обслуговування кредиту.
П’ята категорія — непередбачувані витрати або короткострокові потреби. Для цього підходить овердрафт — кредитна лінія, прив’язана до поточного рахунку. Овердрафт дозволяє витрачати більше, ніж є на рахунку, в межах погодженого ліміту. Це зручно для покриття непередбачуваних витрат або фінансування сезонних піків активності.
Марія Думчак окремо виділила програму пільгового кредиту від Європейського банку реконструкції і розвитку у партнерстві з Ощадбанком. Це кредит до трьох мільйонів гривень для малого і середнього бізнесу на придбання обладнання. Особливість — наявність грантової складової. Розмір гранту до 30 відсотків від суми кредиту, але не більше 300 тисяч в еквіваленті.
Це означає, що частина кредиту фактично стає грантом і не потребує повернення. Наприклад, при кредиті два мільйони гривень грант становитиме 600 тисяч, і повертати потрібно тільки 1,4 мільйона. Це суттєво знижує загальну вартість фінансування і робить проект економічно привабливішим.
Цільове використання такого кредиту — фінансування оборотного капіталу для основної господарської діяльності або фінансування інвестиційних проектів. Термін від 12 до 66 місяців дає гнучкість у виборі періоду повернення залежно від специфіки проекту та можливостей господарства.
Експертка наголосила на критичній статистиці — 67 відсотків відмов у кредитуванні пов’язані саме з фінансовими показниками підприємства. Навіть якщо ідея проекту чудова, обладнання підібране правильно, документи оформлені бездоганно, але фінансові показники викликають сумніви — кредит не дадуть.
Для підвищення шансів на схвалення критично важливі кілька елементів. По-перше, чіткий опис цілі використання коштів. Банк має розуміти, на що підуть гроші, чому саме це обладнання або ці інвестиції, які результати очікуються. Розмиті формулювання типу “на розвиток” не працюють.
По-друге, детальний бізнес-план із фінансовими розрахунками і реалістичними прогнозами. План має показувати, звідки візьмуться додаткові доходи для обслуговування кредиту, як збільшаться продажі або знизяться витрати завдяки проекту. Цифри мають бути обґрунтованими, базуватися на реальних ринкових даних, а не на надмірному оптимізмі.
По-третє, демонстрація розуміння фінансів. Банку потрібно побачити, що підприємець уміє рахувати гроші, розуміє, як ефективно їх використати, і зможе повернути кредит з відсотками. Наявність управлінського обліку, кешфлоу, фінансової моделі значно підвищує довіру. Це показує системний підхід до управління фінансами, а не роботу на відчуттях.
Марія Думчак підсумувала — кредит може бути потужним інструментом розвитку, але тільки за правильного використання. Він працює на благо бізнесу, коли взятий для чіткої мети, під конкретний проект з розрахованою окупністю, з урахуванням можливостей кешфлоу. Кредит стає проблемою, коли береться без чіткого плану, на загальні потреби, без розуміння, чи витримає господарство регулярні платежі.