За прийняття документу проголосували 229 народних депутатів, повідомила Всеукраїнська Аграрна Рада.
«Документ передбачає створення операторів державних меліоративних мереж – державних некомерційних підприємств, розмежування функцій управління водними ресурсами та управління інженерною інфраструктурою, формування сучасної моделі для великих систем, які не можуть бути передані окремим ОВК, а також залучення до управління такими об’єктами не лише аграріїв, а й інших водокористувачів відповідних систем. Контроль за діяльністю операторів здійснюватимуть наглядові ради за участю водокористувачів, зацікавлених у зрошенні чи осушенні», – зазначається в повідомленні.
Також передбачено впровадження двоставкового тарифу на зрошення й осушення: одна частина – змінна (за подачу чи відведення води), інша – постійна (на утримання та модернізацію меліоративної системи).
Читайте також: Зрошувальну систему, яка не працювала майже 30 років, відновили на Черкащині
Таким чином, ідеться про перехід до наступного етапу реформи гідротехнічної меліорації: держава зберігає контроль над стратегічним ресурсом, але управління інфраструктурою здійснюється за прозорими економічними принципами. Це дозволить:
• зменшити втрати води та електроенергії;
• залучати приватні інвестиції;
• скоротити бюджетні витрати;
• підвищити ефективність управління.
Як вважають у ВАР, для українського агросектору це означає можливість розширення поливних площ, підвищення врожайності та збільшення виробництва культур із високою доданою вартістю. Для держави – зменшення бюджетного навантаження та збільшення податкових надходжень від розвитку зрошуваного землеробства.
«У довгостроковій перспективі модернізація систем створює попит на сучасне насосне, енергетичне та іригаційне обладнання, що відкриває можливості для інвестицій у понад $2 млрд і технологічного партнерства», – додали в асоціації.