Провідні глобальні виробники сталі відстають у процесах декарбонізації попри заявлені довгострокові цілі. Про це свідчить перша корпоративна оцінювальна карта міжнародної громадської організації SteelWatch.
SteelWatch оцінила 18 провідних металургійних компаній, які працюють у 29 країнах. Корпоративний рейтинг організації включає SSAB, thyssenkrupp, ArcelorMittal, Ternium, JSW, Cleaveland-Cliffs, NLMK, US Steel, Gerdau, Tata Steel, Baosteel, JFE, MMK, Oyak, POSCO, Hyundai Steel, Nippon Steel та HBIS. Він базується на оприлюднених даних, переважно річних звітах, опублікованих у 2025 фінансовому році, які містять показники за 2024 фінрік.
Нова оцінка показала, що жоден з 18 виробників сталі, не є достатньо готовим до переходу на виробництво з майже нульовими викидами.
«На жаль, жоден виробник сталі не набрав понад 50 балів зі 100, і навіть тим, хто очолює список, потрібно подолати великі прогалини, перш ніж вони зможуть стверджувати, що діють відповідально щодо кліматичної кризи», – зауважила Керолайн Ешлі, виконавчий директор SteelWatch.
За її словами, інвестиції цього десятиліття для скорочення залежності від вугілля та масштабування екологічно чистих технологій мають вирішальне значення, щоб уникнути посилення кліматичних проблем у майбутньому.
На сталеливарну промисловість припадає близько десятої частини світових викидів CO2.
Одним з ключових висновків оцінки є «розрив у готовності до переходу», що стосується розбіжності між діями, необхідними для надійного переходу до майже нульових викидів, та фактичними кроками компаній.
Серед компаній, оцінених у звіті – Baosteel, Nippon Steel, POSCO, Tata Steel, ArcelorMittal, thyssenkrupp та Cleveland-Cliffs. Усі вони продовжують покладатися на технологію доменних печей на основі вугілля, на яку припадає до 90% викидів у секторі.
Водночас середній бал за масштабування виробництва «зеленого» заліза та використання відновлюваних джерел енергії становить менш як 1 з 25.
Що стосується лідерів трансформації, то найвище місце посіла SSAB, друге – thyssenkrupp, набравши 46,2, 41,9 зі 100 відповідно. Ці дві компанії мають плани щодо виробництва «зеленого» заліза та виведення з експлуатації доменних печей, не здійснюючи реінвестицій або нещодавнього оновлення вугільних активів, що є типовим для їхніх конкурентів. Обом все ще потрібно прискорити впровадження своїх ініціатив з декарбонізації.
Замикають перелік південнокорейська Hyundai Steel, японська Nippon Steel та китайський конгломерат HBIS, маючи загальні бали 21,2, 16,8 та 8,3 зі 100 відповідно. Залежність цих компаній від доменного виробництва на основі вугілля, обмежений прогрес або звітність щодо відновлюваної енергетики, відсутність підтверджених дій у цьому звітному періоді щодо розвитку «зеленого « заліза є втраченими можливостями для подолання прогалин у готовності до переходу, зауважує SteelWatch.
Попри це, є і ознаки прогресу. Більшість виробників сталі, охоплених дослідженням, наразі не будують доменних печей. SSAB має значну частку споживання відновлюваної енергії, а деякі компанії – вимірну частку потужностей з виробництва заліза прямого відновлення, які можна було б переорієнтувати на майже нульові викиди.
Загальні бали формувалися на основі результатів за 21 показником, згрупованими в 5 категорій: поступова відмова від вугілля, екологічне масштабування, кліматична ефективність, цілі та прозорість, соціальна та екологічна відповідальність.