Вихід на зовнішні ринки для українських виробників харчової продукції — процес тривалий і багатоетапний, який, як правило, займає близько року. Однак знання правил гри суттєво спрощує цей шлях. Про це повідомляє agronews.ua.
На регіональному діалозі між Урядом та бізнесом у Миргороді начальник відділу державного контролю Держпродспоживслужби України Микола Білус детально розповів, як виглядає цей процес на практиці.
Як починається експорт
Перший крок — звернення до Держпродспоживслужби, яка направляє запит до компетентного органу країни-імпортера. У відповідь надходить детальний запитальник — від п’яти до 70 сторінок залежно від країни. Він містить статистичні дані щодо поголів’я, виробництва продукції, експорту та імпорту. На основі цих даних країна-імпортер оцінює, чи реально Україна може виробляти заявлений обсяг із наявної сировини.
«Перш ніж кудись щось відправляти, ви повинні зрозуміти, чи ви взагалі в змозі це зробити. Бо крім усіх процедур є момент, коли вони можуть сказати: у вас забагато продукції, ви демпінгуєте наш ринок», — застеріг Білус.
Після заповнення запитальника проводиться перевірка підприємства з обов’язковим приписом. За словами посадовця, знайдуть порушення завжди — і це нормально.
«Обов’язково щось знайдуть. Ви разом з інспекторами визначаєте терміни усунення, складаєте план і затверджуєте його в територіальному органі. Після виконання пишете заяву на позаплановий захід для підтвердження», — пояснив він.
Білус звернув увагу на неочевидну перевагу невеликих підприємств на зовнішніх ринках.
«За моїм досвідом, меншим виробникам легше потрапити на експорт — за умови виконання всіх вимог. Великих бояться: вони можуть демпінгувати ціни. Саме це сталося, коли під час війни ми відкрили доступ до Європи і відразу “вштовхнули” все — нам швидко закрили», — розповів він.
Акредитація ЄС відкриває інші ринки
Окремо Білус наголосив на стратегічній цінності європейської акредитації для виходу на ринки третіх країн.
«Якщо ви маєте акредитацію ЄС, багато країн — зокрема африканські — готові надати право експорту навіть без виїзної інспекції. Вони сприймають це як підтвердження того, що ваша система відповідає їхнім вимогам. Відповідати вимогам Європи корисно не лише для постачань до ЄС — це полегшує вихід на будь-які інші ринки», — підкреслив посадовець.
Наприкінці Білус дав конкретну пораду підприємствам, які планують експорт: усі вимоги країни призначення мають бути роздруковані й доступні кожному відповідальному працівнику на його ділянці.
«Інспектор приходить і питає: “Яка норма для цього показника?” Людина, яка відповідає за процес, повинна підняти документ і показати. Якщо вона цього не може — це серйозна проблема, навіть якщо продукція якісна», — підсумував він.