Фото: із відкритих джерел
Конфлікт в Ірані та закриття Ормузької протоки створюють серйозні ризики для глобального ринку добрив, що може вплинути на аграрний сектор у всьому світі.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Нещодавно оголошене двотижневе перемир’я між США та Іраном дозволить відкрити Ормузьку протоку, яка є критично важливою для міжнародного транзиту вуглеводнів з Перської затоки. Однак конфлікт в Ірані вже завдав значного удару по сектору добрив.
За даними Національної асоціації виробників добрив Іспанії (ANFFE), понад 30% світової торгівлі добривами та близько 20% світового споживання природного газу проходять через цю протоку. Природний газ є основним сировинним матеріалом для виробництва азотних добрив, а сірка, яка також транспортується через цей маршрут, використовується для виробництва фосфатних добрив.
Країни Перської затоки займають значну частку у світовому виробництві добрив і постачають основні споживчі ринки, такі як Індія та Китай. Поточні конфлікти змусили тимчасово закрити деякі виробничі потужності, що ще більше ускладнює ситуацію з постачанням.
Іспанія, яка зазвичай не імпортує добрива з цього регіону, все ж відчуває вплив глобальних змін у постачанні. Країни Азії та Африки, які сильно залежать від імпорту добрив, активно шукають альтернативи. Китай тимчасово припинив експорт, щоб забезпечити власні потреби, а Індія може бути змушена шукати нові джерела постачання.
Зростання витрат на виробництво добрив, пов’язане з підвищенням цін на природний газ та інші сировинні матеріали, вже впливає на кінцеві ціни продукції. Це створює додатковий тиск на фермерів, які вже стикаються з низькими цінами на зернові та олійні культури.
ANFFE закликає до підтримки фермерів, щоб вони могли дозволити собі необхідні добрива, адже без цього може знизитися врожайність і зменшитися прибутковість аграрного сектору.
Мінеральні добрива є незамінними для сільськогосподарського виробництва, тому важливо забезпечити їх безперервність, особливо в умовах, коли зовнішні постачання під загрозою. Залежність від іноземних постачань слід мінімізувати за рахунок підтримки внутрішньої промисловості, щоб забезпечити стратегічну автономію країни.