Фото: із відкритих джерел
Через подорожчання добрив фермери в Шлезвіг-Гольштейні домовляються про спільні закупівлі та ділять партії між господарствами, щоб зекономити на фрахті. На одному з дворів у Сарнекові розвантажили добрива на суму близько 10 тис. євро.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
У сюжеті NDR auf’m Land (серія «Hofgeschichten») підняли тему, яка нині особливо чутлива для аграріїв: високі ціни на добрива та пошук способів скоротити супутні витрати.
Як показано в матеріалі, у Сарнекові (Шлезвіг-Гольштейн) кілька фермерів вирішили кооперуватися, аби хоча б частково зменшити витрати. На господарство Schmidt прибула велика партія добрив вартістю близько 10 000 євро, але вона призначена не лише для одного підприємства: фермер Марко ділить її з приятелем-фермером, щоб заощадити на транспортних витратах.
Як це виглядає на практиці
Добрива у мішках перевантажують навантажувачем на транспорт колеги. У сюжеті звертають увагу на додатковий ризик під час таких операцій: через розмоклий ґрунт на подвір’ї маневрування технікою ускладнюється, і є ймовірність, що навантажувач може загрузнути.
Контекст: дискусія про ціни та обсяги
У матеріалі також наведено реакції глядачів, які обговорюють, наскільки коректним є твердження «добрива найдорожчі за всю історію», та порівнюють поточні рівні з піками на початку повномасштабної війни РФ проти України. Зокрема, у коментарях згадують приклад, коли DAP коштував понад 1 000 €/т, і зазначають, що рівень 825 €/т «не так уже й далеко».
Окрема лінія дискусії — обсяги закупівель у невеликих або «неосновних» (за зайнятістю) господарствах. Один із коментаторів ставить під сумнів потребу «понад 10 т добрив» для фермера, який працює не повний робочий час, але інші учасники пояснюють: навіть у разі «неосновної» зайнятості можна обробляти значні площі (наприклад, 50 га зернових), що формує відповідний попит на добрива, і це не обов’язково означає перегодовування культур.
Для агровиробників така кооперація навколо логістики — один із практичних способів зменшити непрямі витрати, коли ціна самого ресурсу залишається високою.