Фото: із відкритих джерел
Дослідники зі Стелленбоського університету та Agricultural Research Council повідомили про перше в Африці точне редагування ДНК деревної культури — виноградної лози. Вимкнення одного гена (VvDMR6.1) пов’язують зі зниженням вразливості рослин до несправжньої борошнистої роси та кращою реакцією на дефіцит вологи.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Команда науковців зі Стелленбоського університету (Stellenbosch University, SU) та Agricultural Research Council заявила про перше в Африці успішне редагування ДНК деревної культури — виноградної лози — шляхом точкових змін у генетичному матеріалі.
У роботі застосували технологію CRISPR: дослідники «вимкнули» один ген VvDMR6.1, який пов’язують із тим, як рослини реагують на хвороби. За даними авторів, така зміна зробила виноградні рослини менш вразливими до несправжньої борошнистої роси (downy mildew) — однієї з ключових хвороб виноградників у світі.
«Редагуючи ген, який робить виноградні лози більш вразливими до хвороб, ми змогли зменшити цю вразливість, а також вплинути на те, як рослини реагують на нестачу води», — сказала керівниця дослідження докторка Манюела Кампа (SU).
Окремо дослідники звернули увагу на реакцію відредагованих рослин на водний дефіцит. За словами Кампи, ці рослини краще реагували на сухі умови та ефективніше зберігали воду, що може бути важливим у контексті посилення посушливості, пов’язаної зі зміною клімату.
«Це важливий крок уперед, бо він вказує, що ми можемо робити точні зміни в рослинах, які покращують більш ніж одну важливу ознаку одночасно», — зазначила дослідниця.
У матеріалі наголошується, що хоча геномне редагування широко застосовують у модельних рослинах і низці культур у світі, для деревних багаторічних видів воно досі було обмеженим через складність регенерації та тривалі селекційні цикли. Автори вважають, що ця робота демонструє застосовність технологій редагування геному до багаторічних культур в Африці та відкриває можливості для подальших досліджень у напрямі стійких до кліматичних стресів культур.
Для агровиробників практичне значення таких результатів — у потенційному наближенні до сортів, здатних краще витримувати комбінацію стресів (хвороби та дефіцит вологи). Водночас автори підкреслюють, що потрібні подальші дослідження, зокрема оцінка відредагованих рослин у польових умовах.
Ключові деталі дослідження
- Технологія: CRISPR (геномне редагування).
- Мішень редагування: «вимкнення» гена VvDMR6.1.
- Заявлений ефект: зниження вразливості до downy mildew (несправжньої борошнистої роси).
- Додаткове спостереження: краща реакція на водний дефіцит та ефективніше збереження води.
- Обмеження/наступний крок: необхідні польові випробування для оцінки результатів у реальних умовах.