Фото: із відкритих джерел
Азійсько-Тихоокеанський регіон демонструє зниження рівня недоїдання, однак продовольча безпека й надалі під тиском через деградацію земель, кліматичну мінливість і зростання вартості здорового раціону.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Азія та Тихоокеанський регіон, який забезпечує понад половину світового виробництва сільськогосподарської та рибної продукції, водночас залишається домівкою для значної частки людей, що стикаються з продовольчою небезпекою. Такі акценти містить регіональна оцінка, представлена під час 38-ї сесії Регіональної конференції ФАО для Азії та Тихого океану в Брунеї-Даруссаламі.
У матеріалі зазначається, що прогрес у боротьбі з голодом є, але його стримують структурні ризики: деградація земель, кліматична волатильність, зростання цін на продовольство та нерівний доступ до повноцінного харчування.
Голод скорочується, але продовольча небезпека залишається масштабною
За даними оцінки, у 2024 році близько 25 млн людей у регіоні вийшли зі стану голоду, а поширеність недоїдання знизилася до 6,4% проти 7,0% роком раніше. Водночас майже 44% населення світу, яке відчуває помірну або важку продовольчу небезпеку, проживає саме в Азії та Тихоокеанському регіоні.
Найбільший тягар, за наведеними даними, припадає на Південну Азію: у 2024 році там налічувалося 227 млн недоїдаючих людей, попри певне покращення.
«Тиха» криза: кілька форм недоїдання одночасно
Окремо підкреслюється, що регіон стикається не лише з голодом, а й із різними формами мальнутриції. Зокрема, рівень затримки росту у дітей (stunting) становить 24,4%, виснаження (wasting) — 8,9%. Анемія, за оцінкою, вражає 33,8% жінок віком 15–49 років. Паралельно зростає поширеність ожиріння, особливо в урбанізованих економіках зі швидкою зміною харчових звичок.
Здоровий раціон дорожчає
Середня вартість здорової дієти в Азії та Тихому океані у 2024 році зросла до 4,77 дол. США (за паритетом купівельної спроможності) на людину на день, що вище за глобальний середній показник 4,46. Найвищі витрати, як зазначено в огляді, зафіксовані у Східній Азії.
Попри загальне зниження частки людей, які не можуть дозволити собі здорове харчування, проблема доступності залишається гострою в Південній Азії: понад 41% населення там, за наведеними даними, не може фінансово забезпечити здоровий раціон.
Деградація земель — ключова довгострокова загроза
У документі деградацію земель названо одним із визначальних ризиків для агровиробництва в регіоні. Серед причин згадуються десятиліття інтенсифікації, монокультурні системи, виснаження поживних речовин, проблеми з іригацією, вирубування лісів і кліматичний стрес. У низці зон підтримання врожайності за рахунок вищих норм ресурсів, за оцінкою, може маскувати глибші проблеми ґрунтів, а не усувати їх.
Як ознаки деградації описані, зокрема, перетворення пасовищ на малопродуктивні території, зниження вмісту органічного вуглецю в ґрунті та падіння продуктивності. Окремо згадано Південно-Східну Азію як одну з територій, де деградовані землі перетинаються з бідністю, продовольчою небезпекою та дитячою мальнутрицією.
Малі господарства — у центрі змін
Оцінка ФАО наголошує на ролі дрібних виробників. Зазначається, що господарства площею від 2 до 50 га управляють приблизно половиною сільськогосподарських земель у регіоні, але часто мають обмежений доступ до фінансування, сучасних технологій, гарантій землекористування та дорадчих послуг. Водночас цільові інвестиції в малі ферми, за логікою документа, можуть дати значний ефект для відновлення земель, підвищення стійкості та продуктивності.
Прогнози виробництва до 2034 року та ризики
У матеріалі наведено посилання на оцінки OECD–FAO: у 2022–2024 роках Азія та Тихий океан забезпечували 54% світового виробництва аграрної та рибної продукції, а сукупний випуск у регіоні, як очікується, зросте на 14,5% до 2034 року.
Виробництво рослинницької продукції прогнозується на рівні +11% — з опорою на розвиток насіннєвих технологій, підвищення ефективності добрив і розширення систем подвійного вирощування. Індія, за наведеними оцінками, має забезпечити 40% приросту виробництва зернових, зокрема значну частину збільшення пшениці та рису.
Випуск продукції тваринництва, за прогнозом, зростатиме швидше — на 22,4%, насамперед за рахунок птахівництва, молочного напряму та підвищення продуктивності. Рибальство й аквакультура залишаються критично важливими: регіон, як зазначено, утримує понад 70% світового виробництва риби.
Водночас огляд перелічує чинники, що можуть стримувати зростання: збої у фрахті та перевезеннях, геополітичні напруження, волатильність цін на пальне, спалахи хвороб тварин і внутрішня інфляція. Окремо підкреслено вразливість острівних країн, залежних від імпорту.
Осередки гострої продовольчої небезпеки та пріоритети трансформації
Згаданий у матеріалі Global Report on Food Crises 2025 оцінює, що близько 65,9 млн людей у низці азійських країн (зокрема Афганістані, Бангладеш, М’янмі, Пакистані та Шрі-Ланці) у 2024 році стикалися з високими рівнями гострої продовольчої небезпеки. Серед причин названі конфлікти та нестабільність, інфляція й економічні шоки, а також ризики повеней і циклонів.
Як наступні кроки документ пропонує прискорення трансформації агропродовольчих систем за п’ятьма напрямами: кліматично розумні та «nature-positive» системи виробництва, відновлення земель і управління ґрунтами, посилення ланцюгів доданої вартості та скорочення втрат продовольства, кращий доступ до інновацій/фінансів/ринків, а також політики, що підвищують доступність здорового раціону й соціальний захист.