Фото: із відкритих джерел
Коли зернові виходять у колос, розпізнати культуру відносно просто за формою колоса та остюками. У ранні фази ключем стають листкові «вушка» (блаттьорчен) і язичок листка (ligula) на межі листка та стебла.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
У практиці польового огляду часто потрібно швидко зрозуміти, що саме росте на ділянці — особливо на ранніх етапах, коли посіви ще схожі між собою. Німецьке аграрне видання agrarheute пропонує простий підхід: улітку орієнтуватися на колос і остюки, а в «юності» рослин — на дрібні морфологічні ознаки в зоні переходу листка в стебло.
Коли колос уже видно: форма колоса та остюки
Після виходу в колос визначення культури зазвичай не викликає труднощів — підказки дають форма колоса та вираженість остюків.
- Пшениця формує міцні, «чотирикутні» колоси — зазвичай без остюків (виняток — остиста пшениця).
- Ячмінь має дворядні (пласкіші) або багаторядні (товстіші) колоси. Характерна ознака — довгі остюки, які найчастіше довші за сам колос і надають посіву «рухомого», блискучого вигляду.
- Жито помітно вище, часто з більш синювато-зеленим відтінком. Також остисте, але остюки коротші, ніж у ячменю.
- Тритикале (гібрид пшениці та жита) залежно від сорту може більше нагадувати одного з «батьків».
- Овес не утворює колоса — замість цього формує типову волоть.
У ранні фази: дивіться на «вушка» біля основи листка
Найскладніше розрізняти зернові у молодому віці, коли злаки зовні дуже подібні. У такому разі радять уважно оглядати перехід між листком і стеблом. Саме там розташовані листкові «вушка» (Blattöhrchen) — один із найнадійніших діагностичних маркерів.
Ці «вушка» охоплюють стебло з боків, і їхня форма/наявність помітно відрізняється між культурами.
- Ячмінь: довгі «вушка», які повністю охоплюють стебло; кінчики при цьому перехрещуються.
- Пшениця: «вушка» теж є, але менш виражені; помітні тонкі волоски.
- Жито: короткі та гладкі «вушка».
- Овес: «вушок» немає — листок переходить безпосередньо в листкову піхву.
Для запам’ятовування agrarheute наводить мнемонічну фразу (у перекладі за змістом):
«Ячмінь хапає, пшениця “війками” махає, жито не дотягує, а овес — без “вушок”.»
Додатковий маркер: язичок листка (ligula)
Ще одна ознака — язичок листка (Blatthäutchen, ligula): безбарвний виріст у місці переходу листка в стебло. Він може підсилити впевненість у визначенні культури на ранніх етапах.
- Ячмінь: язичок злегка зазубрений.
- Пшениця: зазвичай безбарвний, близько 1 см завдовжки.
- Жито: вузький і ледь помітний.
- Овес: середнього розміру та бахромчастий.
Корисно і для бур’янистих злаків
За даними матеріалу, «вушка» допомагають відрізняти не лише культурні зернові, а й деякі злакові бур’яни до цвітіння:
- З «вушками»: пирій, райграс (у пирію «вушка» вираженіші та ніби зчіплюються).
- Без «вушок»: метлюг, лисохвіст польовий, костриця (треспа), тонконіг однорічний, вівсюг.
Для цих видів, зазначає agrarheute, додатково доводиться оцінювати інші ознаки — зокрема листкову піхву та язичок листка.
