Фото: із відкритих джерел
Агропродовольчий сектор входить у фазу «другої хвилі» штучного інтелекту, коли вирішальним стає не використання окремих інструментів, а перебудова й автоматизація бізнес-процесів «від кінця до кінця». Про це напередодні ELO Horizons Barcelona 2026 заявив Родні А. Коронель (ELO Digital Office España).
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Штучний інтелект швидко виходить за межі суто ІТ-сфери й стає прикладним інструментом для агропродовольчих компаній — від документообігу до автоматизації адміністративних та операційних процедур уздовж усього ланцюга створення вартості. За словами Родні А. Коронеля, регіонального менеджера ELO Digital Office España, галузь переходить у критичну фазу, яку він називає «другою хвилею» ШІ.
«Агробізнес більше не може сприймати ШІ як ізольований експеримент. Конкурентна перевага залежатиме від того, наскільки ефективно його інтегрують у ключові бізнес-процеси», — зазначив Коронель.
Від цифровізації до «операційного інтелекту»
У матеріалі йдеться, що в Європі впровадження ШІ прискорюється. Зокрема, в Іспанії понад 23% малих і середніх підприємств уже використовують ШІ-технології, а 21,1% великих компаній інтегрували їх у виробничі процеси. В агроіндустріальному контексті це проявляється у цифровізації аграрних контрактів, автоматизації замовлень на закупівлю, простежуваності документів і застосуванні предиктивної аналітики в управлінні.
Найпоширеніші сценарії використання — обробка природної мови (44,7%) і автоматизація робочих процесів (39%). Як зазначено в публікації, ці підходи впливають на комплаєнс, управління постачальниками, сертифікаційні процедури та контроль якості.
«В агробізнесі інформація дуже фрагментована — від контрактів із виробниками до логістики та регуляторних записів. ШІ дає змогу компаніям об’єднати ці знання й “активувати” їх», — пояснив Коронель.
Бразилія як приклад для іберо-американського агросектору
Окремо автори наводять приклад Бразилії: рівень впровадження ШІ там оцінюють приблизно у 40% — «близько до Європи». За даними, наведеними в матеріалі, 95% компаній повідомляють про зростання доходів, а 96% — про підвищення продуктивності після впровадження ШІ. В агроіндустрії це пов’язують із більш ефективним адміністративним управлінням, оптимізацією процесів комерціалізації та швидшою реакцією на регуляторні й ринкові вимоги.
Європа: прогрес із нерівномірністю та кадровим бар’єром
Попри загальне зростання, у Європі зберігаються суттєві відмінності між країнами: північні ринки випереджають інших, тоді як, наприклад, у Португалії рівень впровадження вказано на рівні 11,54%. Ключовою перешкодою називають не технології, а організаційні чинники: понад 74% компаній, за даними публікації, вказують на нестачу внутрішньої експертизи.
Для агробізнесу це означає, що інвестицій у програмні рішення недостатньо: потрібні навчання персоналу та здатність «вбудувати» ШІ у складні процеси, де поєднуються виробництво, логістика, регуляторика й продажі.
Що означає «друга хвиля» ШІ для агрокомпаній
У трактуванні Коронеля «друга хвиля» — це перехід від окремих інструментів (наприклад, ШІ-асистентів або пілотних проєктів генеративного ШІ) до повної автоматизації бізнес-процесів. Для агробізнесу це, зокрема, означає вбудовування ШІ в увесь «документний ланцюг» — від приймання сировини до експортних операцій, включно із сертифікаціями, виставленням рахунків, логістикою та дотриманням регуляторних вимог.
«Ключове — вже не автоматизувати завдання, а оркеструвати цілі процеси», — підсумував він.
У матеріалі також зазначено: хоча 88% компаній у певній формі використовують ШІ, лише меншість отримує від цього відчутний фінансовий ефект — і це пов’язують із тим, чи переглядає організація робочі процеси комплексно.
Документообіг і простежуваність як практична точка входу
Як один із прикладів інструментів для такої трансформації згадується платформа ELO ECM Suite 25, яка позиціонується як рішення для інтелектуального керування документами. У публікації йдеться, що вона підтримує автоматизоване захоплення документів, витяг метаданих за допомогою ШІ, адаптивне керування workflow та пошук по корпоративній інформації природною мовою. Заявлений ефект — скорочення часу обробки: завдання, які раніше займали дні, можуть виконуватися за години, із повною простежуваністю.
Для агропромислових компаній у матеріалі перелічують такі практичні наслідки: спрощення управління контрактами з виробниками та дистриб’юторами, посилення контролю сертифікацій і міжнародних регуляторних вимог, інтеграція з ERP і CRM-системами, оптимізація закупівель і продажів, зменшення помилок та операційних ризиків.
Регуляторика та гібридні моделі інфраструктури
Європейське регуляторне середовище, за оцінкою в матеріалі, додає складності: приблизно 42% інвестицій у ШІ пов’язують із вимогами комплаєнсу. Це підштовхує компанії до гібридних моделей, які поєднують хмарну інфраструктуру з локальними (on-premise) системами. Для агробізнесу, де критичні простежуваність і безпека даних, така гнучкість у публікації названа важливою.
Барселона і ELO Horizons 2026
Матеріал також пояснює вибір Барселони як майданчика для ELO Horizons 2026: у місті діють ініціативи на кшталт AI Factory, спрямовані на розширення доступу до інфраструктури для ШІ та прискорення інновацій у ключових секторах, зокрема агропродовольчому. Подія запланована на 29 квітня в Tech Barcelona і, як зазначено, є відкритою та безкоштовною для відвідування. Інвестиції в AI Factory оцінюють приблизно у €198 млн; очікується, що ініціатива допоможе компаніям розробляти рішення у сферах кліматології, біотехнологій і аналітики даних.
Коронель підсумовує, що 2026 рік має стати роком «реального впровадження», коли експерименти поступаються місцем системним змінам у процесах. У контексті зростання регуляторного тиску та потреби в операційній ефективності агрокомпаніям доведеться вирішувати не лише питання вибору інструментів, а й питання організаційної готовності та компетенцій.