Фото: із відкритих джерел
Затяжні дощі наприкінці 2025 року в ключових регіонах вирощування столового винограду в Індії суттєво знизили врожайність і ускладнили експортну логістику. На цьому тлі ліцензовані нові сорти показали кращу стійкість і стають одним із головних напрямів оновлення галузі.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Сезон 2025–26 став одним із найскладніших для індійського сектору столового винограду: тривалі дощі наприкінці 2025 року в основних зонах вирощування в районі Нашика (пояси Сатара та Діндорі) призвели до падіння врожайності на 45–55%. За словами учасників ринку, найбільше постраждали традиційні експортні сорти, тоді як нові запатентовані різновиди виявилися більш витривалими й частково підтримали експортні програми.
Харіш Мор (Fratelli Fruits Farmer Producer Company) описує наслідки як прямий удар по зав’язуванню та виходу товарної продукції: до ринку дійшло близько 45–50% від звичного обсягу. Він також зазначає, що на тлі дефіциту пропозиції ціни на експортні кондиції зросли: Thompson Seedless продавали по 1,5–1,7 дол./кг, Jumbo Blacks — по 1,7–2 дол./кг, що, за його словами, на 20–30% вище за нещодавні середні рівні.
«Quality held better than last year in certain spots, but volumes were down by 50-55% overall», — зазначив Харіш Мор.
Логістика: довші маршрути та дефіцит рефконтейнерів
Окрім погодного чинника, сезон ускладнили збої в морській логістиці. Через кризу в Червоному морі частина суден наприкінці сезону (у березні) переорієнтовувалася на маршрут навколо Південної Африки. Це, за оцінками співрозмовників, подовжило транзит на 15–20 днів і підняло фрахт на 15–20%.
Ганеш Мор (Agxotic Farms) додає, що поставки на Близький Схід також просідали через накопичення контейнерів в індійських портах і проблеми з митним оформленням у країнах призначення на тлі війни. За його словами, виникав дефіцит підключень для рефрижераторів (reefer plugs), сотні контейнерів чекали поза гаванями, а судна поверталися порожніми, що зменшувало доступність порожньої тари для нових відвантажень до Європи. Як наслідок, виноград прибував м’якшим, що ускладнювало продажі.
Чому галузь переходить на нову генетику
Індійський експорт столового винограду традиційно спирався на Thompson і Sonaka. Водночас, за словами Ганеша Мора, Thompson поступово втрачає привабливість у Європі, де покупці більше цінують хрусткість, колір і лежкість. На цьому тлі конкуренти з Чилі та ПАР постачають до ЄС запатентовані білі та червоні сорти, і індійські експортери намагаються «наздогнати» цю зміну попиту.
Окремий бар’єр — обмежений доступ до селекції через статус Індії як країни поза UPOV, що, за словами співрозмовників, стримував прихід глобальних селекціонерів. У матеріалі зазначено, що Bloom Fresh ліцензує сорти через мережу з 12 ліцензіатів і субліцензіатів, що, на думку учасників ринку, знижує ризики моделі «єдиного покупця» та розширює доступ виробників до ринку.
Нові сорти: масштаби та плани
Agxotic Farms повідомляє, що висадила чотири сорти Bloom Fresh у березні 2024 року. Експорт нових сортів у сезоні залишався відносно невеликим — 50–60 контейнерів, однак площі під ними зростають: у матеріалі йдеться про близько 1 500 акрів насаджень Bloom Fresh загалом, а 500–700 акрів із торішніх посадок мають увійти в продуктивний вік у 2027–28 роках.
Fratelli Fruits FPC працює з цими сортами через власні насадження та субліцензії; цього сезону комерціалізували Timpson і Allison. Харіш Мор описує Timpson як зелений сорт із великою ягодою, привабливим виглядом, добрими показниками brix, високою лежкістю та вираженим мускатним смаком. Allison — червоний сорт (від червоного до темно-червоного) з хорошим набором кольору, щільною текстурою, лежкістю та мускатним смаком, що, за його словами, є рідкісною, але цінною ознакою для червоних виноградів. Обидва сорти, як зазначено, показали «дуже добру» плодоносність і якість попри несприятливу погоду.
Надалі компанія планує висаджувати Ivory і Timco, а також оцінює в тестових блоках вісім IP-захищених сортів ITUM Spain. За словами Харіша Мора, ці нові сорти націлені на 10–12 т/акр проти 7–8 т/акр у традиційних.
Що це означає для виробників і експортерів
У матеріалі простежується стратегія «двох треків»: традиційні Sonaka та Thompson Seedless, ймовірно, залишаться важливими для внутрішнього ринку, Китаю та країн Близького Сходу, тоді як нові ліцензовані сорти розглядаються як інструмент для посилення позицій на європейському напрямку завдяки стабільнішій якості, текстурі та лежкості.
Водночас співрозмовники наголошують на системних обмеженнях: дрібна фрагментована структура господарств, логістичні ризики, слабші ланцюги охолодження на внутрішньому ринку та цінові коливання. Попри це, після сезону з екстремальними дощами інтерес до нових сортів, за їхніми словами, помітно зростає — як через потенційну врожайність, так і через потребу в більшій «кліматичній витривалості».